… А потім я погладив кота!
Поки ми сварились, Мурко розбив вазу. Є такий літературний штамп: «ще секунду тому…» Ось і тут — ще секунду тому вона стояла, аж ось грюкнула об підлогу та сипанула колючими бризками на всі боки. Два великі уламки відлетіли до стіни, а дно суцільним шматком, розбризкуючи воду, яка залишилась після букета, покотилось їй під ноги
Олександр ДУРМАНЕНКО
Після цього настала тиша. Якось дивно розкидатися словами після польоту справжнього предмету. До того ж скляного й подарованого на річницю весілля. Взагалі дивно це все — невже для припинення сварки обов’язково щось розбити? Думка ця промайнула в голові, блиснула сама, наче скельце, і зникла.
Вона мовчки стояла і дивилась собі під ноги. Я нахилився й підняв три найбільші шматки того, що два роки тому символізувало мої почуття. Знову спали на думку слова: «Дивно, дивно — було щось секунду тому й зникло». Може, так і з почуттями? В один чудовий день ми даруємо їх людині, без якої життя не уявляється. Ні, воно — життя є, але не таке яскраве, цікаве, наповнене значенням. Потім подарунок десь стоїть. Уявімо собі: хай це буде верхня поличка або ж закуточок серця. В цьому місці потроху збирається пил. Він обов’язково буде збиратись… Адже що таке пил? Дрібні шматочки побутових клопотів, поганих думок, невдалих жартів, інколи заздрощів та втручань родичів.
Знову спали на думку слова: «Дивно, дивно — було щось секунду тому й зникло». Може, так і з почуттями?
Діти, подарунки, життєві радощі, ще щось хороше цей пил зганяють, але їх мало, а пилу так багато. І ось в один не дуже гарний день кіт або ж одне слово — свідомо зле — раптом розбиває цей дарунок. І в голові — лише слово «дивно» і нерозуміння того, чому цей зайвий предмет так довго займав місце в серці.
Після цього є багато варіантів дій, які залежать від цінності дарунка та кількості пилу, що на ньому накопичився.
А знаєте, що зробив я? Я обійняв і поцілував її, а потім погладив кота. Спробував скласти і склеїти вазу, але зрештою просто викинув її та подарував нову — гарнішу і з квітами!
