Садок мрії Олега Ліщука
Його родина в Ратному вирощує близько 15 тисяч саджанців яблунь, абрикосів, слив, персиків та горіхів
Сергій НАУМУК
Кожен приходить до справи свого життя різними шляхами. В Олега він був, можливо, найкоротшим. Хлопець із дитинства спостерігав, як батько доглядає садок, щепить дерева. А зо три роки тому Олег Ліщук і сам спробував себе у цій справі.
— Спеціальної освіти не маю, — каже хлопець. — Усе, що знаю, вивчив самостійно або здобув знання на практиці.
Тільки уявіть, що треба посадити 10 тисяч підщеп, а потім до кожної приживити бруньку.
Олег розповів, що на ділянці працюють усією сім’єю: допомагають батьки Віра Адамівна та Леонтій Іванович, брати Роман і Андрій. Проте найбільше зусиль докладає все-таки він. Разом ідемо на шкілку, де росте близько 10 тисяч яблунь десяти сортів. Олег не нарадується плоду, який виріс на одному із саджанців.
— Гляньте, це вже товарне яблуко, — присідає біля яблуні.
Молодий садівник розповідає, що всі дерева висадила його родина без сторонньої допомоги. Щеплював їх разом із батьком (за один день можуть щепити до півтори тисячі саджанців). Окрім яблунь розводять ще й кісточкові: сливи, абрикоси та персики. Їх росте близько 4 тисяч. Олег розповідає, що мріє закласти свій садок. Власне, оті яблуні для цього й призначені. Хоча і для продажу також. Покупці із задоволенням беруть саджанці плодових дерев у Ліщуків, бо знають, що вони не привезені хтозна-звідки, а районовані до місцевих умов.
Очевидно, що хлопцеві вельми подобається садівництво. Він здобуває професію вчителя фізичного виховання, але не зі школою пов’язує своє майбутнє. З розмови переконалися, що вже чимало знає про плодові дерева. Каже, що сорт яблуні можна визначити за кольором стовбура, розміром і формою листя, зубчиків на краю листка, іншими ознаками. Якось на базарі у Ковелі підійшов до продавчині саджанців і визначив за листям, який сорт продається. Жінка аж розгубилася від здивування.
Звісно, праця у садку не така легка, як видається на перший погляд. Тільки уявіть, що треба посадити 10 тисяч підщеп, а потім до кожної приживити бруньку. За досить короткий час Олег вже пережив і перші невдачі. Каже, що якось цілу шкілку волоських горіхів знищили ворони.
— Посадив їх 2 тисячі, — розповідає хлопець, — а потім приходжу і бачу, що усе поле в ямках. Думаю, невже я так садив? З’ясувалося, що ворони повитягали горіхи всі до одного.
Наприкінці знову заходимо на шкілку. Олег оглядає кілька саджанців і каже: «Ану, визначте з урахуванням того, що я вам розповів, де тут яблунька іншого сорту». Разом із редакційним водієм Миколою Денисюком дивимося на деревця. Приглядаємося до листя, я тру стовбури, щоб побачити колір. Врешті кожен вказує на свій варіант, але жоден із них не був правильним.
— Подивіться на листя. Форма зовсім різна, придивіться до зубчиків. Навіть стовбури саджанців відрізняються: один — товстий, а інші — значно тонші, хоча приблизно однакової висоти, — підказує Олег і жартує: — Іспит не склали.
Ми погоджуємося. Зате я впевнений, що свій життєвий іспит складе молодий волинянин, який не сидить склавши руки, а вже знайшов справу до душі, якою прагне займатися.
ПОРАДИ ВІД НАШОГО СПІВРОЗМОВНИКА
Як вибирати саджанець на базарі
1. Уважно подивіться, чи є ярлики. Якщо продавець пропонує кільканадцять сортів без бирок, то потрібно задуматися, чи варто їх купувати.
2. Кожен сорт має інший колір стовбура, певні форму і розмір листя, росте з різною силою. Якщо усі пучки саджанців у продавця однакові, то є ризик, що вам хочуть втюхати один сорт (або й узагалі дичку) під різними назвами.
3. Коріння має бути у глині і замотане в мішок, бо воно швидко пересихає. Якщо корені не захищені, то краще такі саджанці не купувати.
Як правильно садити
1. Не варто для посадки вибирати місце, де раніше росло плодове дерево — там виснажений грунт.
2. Так зване «коліно», звідки росте прищеплена гілка, має бути над грунтом.
3. Корінчики треба обрізати, які б малі вони не були. Тоді саджанець швидше приймається, а з обірваними гірше вкорінюється.
4. Листя на деревці треба обірвати, залишаючи черешки, щоб не травмувати бруньку.
5. Саджанець варто обрізати на висоту 60–80 сантиметрів (50 см — так звана санітарна зона, де не має бути гілок, і ще 3–4 бруньки). Обрізати потрібно навесні, навіть якщо саджаєте восени.
6. В яму покласти глину — вона затримуватиме вологу.
7. Удобрювати найкраще попелом, він містить багато мікроелементів.
8. Перші роки важливо давати азотні добрива, які сприяють росту дерева. Але не переборщіть з ними.
