Грип на порозі, вакцини — в дорозі (ВІДЕО)

 

Зацікавлену розмову вели: голова постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров'я, материнства та дитинства Олександр Зінчук, начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Ігор Ващенюк, депутат обласної ради Людмила Тимощук, головний лікар обласного Центру здоров'я Сергій Новосад, директор державного торгово-виробничого підприємства «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк, головний пульмонолог управління охорони здоров'я облдержадміністрації Олег Яковенко, заступник головного лікаря обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Валентина Ревуха, головний дитячий інфекціоніст обласного управління охорони здоров'я Наталія Маркова. Модератор — начальник відділу інформаційного забезпечення діяльності обласної ради Оксана Лукашук

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

 

ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЧИ ЗАРАДИ ГАЛОЧКИ?

Ігор ВАЩЕНЮК:

— Ріст захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції нині не є дуже стрімким, але за прогнозами у грудні Волинь переступить епідемічний поріг. Відбулася колегія обласного управління охорони здоров'я, під час якої проаналізували готовність медичних закладів до роботи в умовах епідемії. Йшла мова про активізацію профілактичних заходів, зокрема про вакцинування від грипу. Ці щеплення є не обов'язковими, а рекомендованими. Безкоштовною імунізацією забезпечуємо вихованців Будинку дитини, підопічних інтернатних закладів. Важливо донести інфор­ мацію про необхідність вакцинації людям, що належать до груп ризику — тим, хто страждає від хронічних захворювань, особам похилого віку, дітям — загалом це 250 тисяч волинян. А фактично щороку у нас щеплюються від грипу всього 2—2,5 тисячі жителів області. Що казати про інших, якщо навіть лікарі не завжди погоджуються вакцинуватися.

— Чи є зараз в аптечній мережі достатній запас вакцин?

Михайло ПІВНЮК:

 

У світі щеплення від грипу проводять у вересні, а в Україні з року в рік запізнюємося. До того ж і населення не усвідомлює, наскільки важливо подбати про захист від грипу.

— У цивілізованих країнах про імунізацію від грипу починають думати у першій половині року, коли стає відомо, які штами вірусу будуть циркулювати в новому сезоні. Під ці прогнози подають заявки виробникам вакцин. В Україні закупівля імунобіологічних препаратів проходить тоді, коли інші країни вже забезпечили свої потреби. Першу партію ваксігрипу ми завезли в листопаді, і вона вже розійшлася, в основному — для закритих інтернатних закладів. Продавали і вроздріб. Плануємо завезти ще 700 доз ваксігрипу, на час нашої розмови ця вакцина проходить процедуру контролю в лабораторії МОЗ у Києві. Забезпечимо замовлення окремих суб'єктів господарської діяльності, керівництво яких вирішило захистити від грипу своїх працівників. А вакцина ДжіСіФлю в аптечній мережі є.

Олег ЯКОВЕНКО:

— Оперативність процесу закупівлі вакцин — проблема, яку потрібно вирішувати на рівні держави. У світі щеплення від грипу проводять у вересні, а в Україні з року в рік запізнюємося. До того ж і населення не усвідомлює, наскільки важливо подбати про захист від грипу.

— А чим би ви переконали волинян, що вакцинуватися необхідно?

Олег ЯКОВЕНКО:

— Я — батько двох дітей, і я потурбувався, щоб вони були щеплені від грипу. Найкращий спосіб переконати інших — власний приклад. Про це мають пам'ятати сімейні лікарі. Прикро, що є випадки, коли у антивакцинальній кампанії беруть участь медичні працівники.

Людмила ТИМОЩУК:

— Зізнаюсь, я сама ще не зробила щеплення від грипу, бо у вересні–жовтні не було вакцин. А зараз, коли їх завезуть, варто подумати, чи встигне за кілька днів до епідемії виробитися відповідний захист? Хто не зміг вакцинуватися, повинен серйозно задуматися над неспецифічною профілактикою: необхідно вести здоровий спосіб життя, уникати місць масового скупчення людей, дотримуватися санітарно–гігієнічних вимог. Щоб захистити дітей, важливо вчасно оголосити карантин у школах, не чекаючи, поки 50 відсотків учнів захворіє.

Олександр ЗІНЧУК:

— Чому пізно поставляють вакцини? Причина в тому, що вітчизняне виробництво фармацевтичних засобів у нас належним чином не розвивається. Якби ті кошти, які йдуть на закупівлю вакцин, інвестувати у їхнє виробництво, то можна було б вчасно забезпечувати українців імунобіологічними препаратами, оперативно проводити щеплення. В Європі страховий агент відстежує, чи пройшла людина вакцинацію. Якщо відмовилася це зробити, то лікуватиме ускладнення вірусних захворювань за власний кошт. Такі економічні важелі допомагають у профілактиці грипу.

Сергій НОВОСАД:

— Центр здоров'я організував соціальну рекламу на телебаченні і радіо, у громадських місцях, щоб донести людям інформацію про те, як можна захиститися від грипу. Велика відповідальність і на лікарях первинної ланки. З одного боку, говоримо, що в Україну вакцин завозиться мало (з початку нинішнього епідсезону — всього 150 тисяч доз), з іншого — не відомо, чи буде на них попит. У США вакцинується більше 50 відсотків усього населення, а з груп ризику — понад 80. У нас щеплення від грипу робить менше 0,5 відсотка населення. На Волині — 0,2 відсотка. А вакцинація — це єдиний спосіб запобігти ускладненням грипу. Навіть якщо вірус вас не обмине, захворювання пройде у легкій формі.

 

НЕДУГА, УСКЛАДНЕНА БЕЗГРОШІВ'ЯМ

Ігор ВАЩЕНЮК:

— Ставиться вимога, щоб кожна центральна районна лікарня придбала противірусні препарати таміфлю, реленза, необхідні для пацієнтів з грипом. Обласна інфекційна, обласна клінічна і обласна дитяча лікарні будуть забезпечені дороговартісними антибіотиками для лікування пневмоній з важким перебігом за кошти обласного бюджету. Усім необхідним лікувальні заклади забезпечені не гірше, ніж минулого року. Потрібно розмежувати зони відповідальності: за що відповідає обласний бюджет, а за що — місцеві. У районах теж не повинні забувати про небезпеку грипу. У наступному бюджетному році необхідно передбачити кошти для оновлення дихальної апаратури, деякого іншого обладнання для палат інтенсивної терапії. Наприклад, у Локачинській центральній районній лікарні нема змоги лікувати хворих з важкими ускладненнями грипу, тому їх доведеться госпіталізовувати в обласну інфекційну лікарню.

— Чи забезпечені сімейні лікарі експрес–тестами для діагностики грипу, чи ставлять діагноз «на око»?

Ігор ВАЩЕНЮК:

— Діагноз ставлять на основі клінічного перебігу захворювання. Нема змоги забезпечити сімейних лікарів тестами на всі випадки захворювань. Один коштує до 200 гривень. Тестувати всіх — викидати гроші на вітер.

Сергій НОВОСАД:

— Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я експрес–тести використовують, якщо є підозра на грип у дітей до 5 років, вагітних, людей, які перебувають у реанімаціях з дихальною недостатністю, померлих. Усім іншим діагноз ставлять клінічно.

Олег ЯКОВЕНКО:

— На жаль, без реформування галузі охорони здоров'я, запровадження страхової медицини неможливо при обмеженому фінансуванні поліпшити матеріальну базу, забезпечити пацієнтів лікувальними засобами. Але прагнути до цього потрібно. Нещодавно на колегії управління охорони здоров'я головні спеціалісти розробили план невідкладних заходів на період епідемії грипу, відпрацьовані чіткі алгоритми дій на кожному етапі надання допомоги згідно з медичними протоколами. Торік від ускладнень грипу померло 10 волинян. Після того, як на початку лютого була проведена широка нарада за участю медиків і керівників області, як цю проблему взяла влада під контроль, а лікарі активізували просвітницьку роботу, ситуацію вдалося змінити на краще. Стало менше пацієнтів, які потребували допомоги у реанімаційних відділеннях. За хворого несе відповідальність лікар, коли з пацієнтом біда — ніхто не цікавиться, чи маєш ти все необхідне. Тому ми повинні працювати на випередження.

Олександр ЗІНЧУК:

—Як голову профільної комісії, мене особливо непокоїть те, що в обласній інфекційній лікарні зараз залишився всього один справний апарат штучної вентиляції легень. Вкрай необхідно докупити хоча б ще один. Ціна питання приблизно 80 тисяч гривень. Думаю, на черговому засіданні нашої комісії обов'язково розглянемо цю проблему.

 

ПІДЧЕПИЛИ ВІРУС, ЩО РОБИТИ?

— Відомо, що люди, які відчули симптоми ГРВІ чи грипу, повинні викликати сімейного лікаря. Але часто буває, що хворі відразу телефонують на «швидку». Чи забезпечені бригади екстреної медичної допомоги лікарськими засобами, пальним, щоб обслуговувати виклики в період епідемії?

Валентина РЕВУХА:

 

В обласній інфекційній лікарні зараз залишився всього один справний апарат штучної вентиляції легень. Вкрай необхідно докупити хоча б ще один. Ціна питання приблизно 80 тисяч гривень.

— Так, на номер «103» часто телефонують люди, в яких раптово підвищується температура тіла, коли підозрюють ускладнення, скажімо, з'являється задишка, хворий непритомніє чи в нього починаються судоми. Такі виклики приймає диспетчер і передає бригадам екстреної медичної допомоги, які мають приїхати у місті через 10 хвилин, у сільській місцевості — через 20. Але коли надходять скарги, що в людини нежить, кашель, болить голова, то такі виклики переадресовуємо пунктам невідкладної медичної допомоги при поліклініках у Луцьку або на первинну медико–санітарну службу в районах. Звичайно, якщо є вільні бригади, то обслуговуємо і хворих з ГРВІ. Але пріоритет надаємо тим, у кого — серйозніші загрози. Це передбачено нормативними документами, які регламентують роботу Центру екстреної медичної допомоги. Наші бригади забезпечені лікарськими засобами, необхідною апаратурою. З пальним, а особливо з оновленням парку автомобілів є чималі проблеми.

Олександр ЗІНЧУК:

— Одна машина для екстреної медичної допомоги коштує три мільйони гривень. Таких грошей у бюджеті нема. Єдиний вихід — залучати благодійні фонди, купувати вживані авто в Німеччині. Зрештою, варто було б оголосити збір коштів у волинській громаді, скинулися б усі по 10 гривень — і був би новий автомобіль.

— Іноді важко зрозуміти: нездужаєш через вірусне захво­ рювання чи внаслідок застуди. Порадьте, як зорієнтуватися у такій ситуації.

Наталія МАРКОВА:

— Грип — інфекційне захворювання, яке має гострий початок. Якщо ви точно можете сказати, коли відчули різке погіршення самопочуття, раптово «підскочила» температура, турбує біль у м'язах, головний біль — це грип. Захворювання розвивається стрімко, починається не з катаральних проявів (кашлю, нежиті), ці симптоми з'являються на другий–третій день.

— У 2009 році моя донька перехворіла на грип А(Н1N1). Чи можна сподіватися, що вона має імунітет до цього штаму грипу?

Наталія МАРКОВА:

— Цього епідсезону прогнозують циркулювання трьох штамів вірусів: А(Н3N2) (Гонконг), В (Брісбен) і А(Н1N1), відомий як каліфорнійський, знайомий нам із попередніх років. Але імунітет до нього виробився не в повній мірі, тому цей вид грипу буде становити загрозу і нинішнього епідсезону. Як відомо, віруси піддаються мутації, змінюються, цим і підступний грип.

— На якій стадії хворий є найбільш заразним?

Наталія МАРКОВА:

— Золоте правило: захворів — залишайся вдома, викликай лікаря. Щонайменше п'ять днів треба дотримуватися постільного режиму, щоб не піддавати ризику і власне здоров'я, і здоров’я оточуючих.

— Чи були цього епідсезону випадки грипу з ускладненням? І чи готова обласна інфекційна лікарня прийняти всіх хворих із важкими формами грипу в період епідемії?

Наталія МАРКОВА:

— Навіть у 2009–му, коли занедужало на грип дуже багато людей, ми госпіталізовували всіх особливо важких пацієнтів з районів, дітей. Були розгорнуті додаткові ліжка і в інших лікувальних закладах. І цього року є план дій на такий випадок. Зараз наплив хворих до нас з ускладненнями ГРВІ дещо нижчий, ніж був торік. У дітей і дорослих з важкими формами вірусних інфекцій беремо зразки матеріалів, відправляємо у лабораторію. Вірусу грипу досі не виявляли.

— Не секрет, що люди бояться їхати в інфекційну лікарню, побутує думка: лікуючи грип, там можна ще чимось заразитися.

Наталія МАРКОВА:

— Жодної загрози у нашій лікарні ні для кого нема, спеціалісти досвідчені, знаючі. А умови, звичайно, далекі від ідеальних, палати потребують ремонту.

Людмила ТИМОЩУК:

— В інфекційній лікарні повинні бути відповідні санітарно–гігієнічні умови. На це необхідно знайти кошти. Та й інфекційні відділення районних лікарень далекі від вимог. Над цим необхідно працювати.

— Найзагрозливіше усклад­ нення грипу — пневмонія. Які симптоми мають насторожити?

Олег ЯКОВЕНКО:

— Ми розрізняємо три типи грип–пневмонії: класична — вірус­ на пневмонія, яка виникає у перші дві–три доби з початку за хворювання і проявляється задишкою, падінням тиску, порушенням свідомості, ознаками ди­ хальної недостатності; вірусно-бактеріальна, яка розвиваєть­ ся наприкінці першого тижня з початку нездужання; бактеріальна, яка виникає через два–три тижні після того, як людина перенесла грип. Особливу пильність треба проявляти, якщо захворіли діти, вагітні, люди, старші 65 років.