О, диво, суд змусив чиновників виконати обіцянку

… ЩО ПОВІРИТИ СЛОВАМ ПОСАДОВЦЯ — ТІЛЬКИ СОБІ НА ШКОДУ

11 травня 2006 року Волинська облдержадміністрація, Волинський краєзнавчий музей та родина відомого громадського та культурно–освітнього діяча Миколи Куделі уклали угоду про наміри створити «Шевченківську світлицю». Родина передала музею документи, особисті речі, а головне — цінне зібрання «Кобзарів», що їх нагромадив колекціонер Шевченкіани. За це облдержадміністрація зобов’язалася передати правнучці Миколи Куделі Марії Філонюк однокімнатну квартиру.

Безпосередній керівник 24-річної замміністра Анастасії Дєєвої Арсен Аваков освятив право підлеглої на приватні фото і тим у цьому питанні, здається, поставив крапку: якщо начальству подобається, на обурену громаду можна й не зважати.

Пам’ятаю, тодішні очільники області гордо вручили пані Марії акт прийому–передачі незавершеного житла. Гроші на квартиру виділили, але невдовзі гримнула криза і будівництво зупинилося. Спадкоємиця колекціонера «бомбардувала» владу листами, але отримувала стандартні відповіді. Мовляв, гроші виділили, вдруге цього зробити не можемо, а пришвидшити будівництво не в наших силах. У якийсь момент Марія Філонюк навіть подумувала, чи не забрати з музею Шевченкіану? Проте добре розуміла, що тоді вона стане недоступною для громадськості. Тож урешті–решт вирішила подати до суду на облдержадміністрацію за невиконання умов договору. Суд першої інстанції тривав дев’ять місяців.

— Будинок, де мені виділили житло, майже готовий до здачі. Ще минулого року я провела там електрику. Мені зателефонували, що зробила це без будь–яких документів. Довелося звернутися в облдержадміністрацію, мовляв, дайте якісь гарантії, що це моє майно. І тут почалося. Спочатку запевняли у листах: все буде добре. Але коли почала вимагати конкретних дій, відмовилися від усього. Тоді я подала до суду. На засіданні чиновники казали, що цей договір не передбачає правових відносин, що ОДА нічого не винна, дійшли навіть до того, що я не правнучка Миколи Куделі. Юристи облдержадміністрації запитували: «Звідки ви взяли, що цю квартиру купили саме вам?» Хоча я принесла зо 20 листів з ОДА, у яких постійно вказували адресу обіцяного житла. І взагалі поводили себе так, нібито вже виграли справу, — розповіла про перипетії судового процесу Марія Філонюк.

Одним із аргументів відповідача було твердження, що угода від 11 травня 2006 року не передбачає відповідальності сторін. Але суд визнав це «голослівним твердженням». Крім того, юристи ОДА переконували, що пропущено строки позовної давності, хоча відомо (і наша газета не раз про це писала): пані Марія щороку зверталася в ОДА з приводу невиконання умов угоди; що адміністрація не є власником згаданої квартири; що помешкання будують за кошти обласного бюджету і воно буде в комунальній власності. Але, головне, з рішення феміди стало зрозуміло, що облдержадміністрація вже встигла цю квартиру виділити… іншій особі! Тепер ясно, чому представники головного виконавчого органу області так заперечували право Марії Філонюк на отримання житла. Але суд все таки справедливо прийняв рішення на користь позивача.

… ТИМ, ЯК «ОПЕРАТИВНО» ПРАЦЮЮТЬ У МАНЕВИЦЬКОМУ РАЙОНІ

У березні цього року наша газета писала про те, що у жителя Маневич Віктора Козубовича на подвір’ї просіла земля, а в льосі стала набиратися вода. Чоловік переконаний, що це наслідок дії вібромолота кузні у цеху засолки овочів заготконтори Маневицької райспоживспілки. Молот знаходиться за менш, ніж 20 метрів від хати. Мовляв, відколи 132 квадратні метри цеху передали в оренду підприємцю Віктору Шиньковому, стіни та цегляна кладка будинку вкрилися тріщинами.

Козубович давно скаржиться на підприємця. Ще восени минулого року селищна комісія з питань благоустрою обстежила цех та присадибну ділянку і запропонувала використовувати будівлю за цільовим призначенням, а Козубовичу — звернутися в ліцензійну організацію, щоб встановити причини тріщин. Щодо збитків — подавати до суду. У січні комісія вдруге обстежила будинок і знову рекомендувала те ж саме. Вібромолот тим часом працює…

Голова правління Маневицької райспоживспілки Мирослава Ковальчук у присутності автора цих рядків без жодних умов обіцяла надати підприємцю в оренду інше приміщення, яке розташоване далі від житлового будинку. Хоча у травні позиція керівництва райспоживспілки змінилася: надамо підприємцю інше приміщення тільки «при вивченні даного питання ліцензійною організацією щодо тріщин будинку і встановлення при цьому безпосередньої вини роботи кузні». Вібромолот, як і раніше, працює.

17 червня голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк запевнив, що з 1 липня цього року дія договору оренди між райспоживспілкою та підприємцем закінчується. Між рядками чиновницького листа читалося, що невдовзі кузня згорне роботу. І все ж вібромолот продовжує працювати. 11 липня Маневицький відділ поліції повідомив, що заява Козубовича зареєстрована належним чином і розпочате досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією злочину — «самоправство». І що вібромолот? Працює!

Мабуть, пора підключати обласні структури. Маневицькі самі не впораються, то хай ще луцькі чиновники помучаться, пишучи сякі–такі відповіді на справедливі скарги людини.

… «НЕЛЮДСЬКИМИ» УМОВАМИ РОБОТИ МОЖНОВЛАДЦІВ

Нещодавно ЗМІ облетіла новина про нового заступника міністра внутрішніх справ з питань євроінтеграції 24–річну Анастасію Дєєву. Що тут почалося! Накинулися всі на бідну дівчину. І декларацію обговорили (за минулий рік Дєєва отримала 4 тисячі з хвостиком гривень стипендії та 7 гривень дивідендів. А ще задекларувала більше 24 тисячі доларів доходів, одержаних за кордоном). І працю помічником нардепів–регіоналів Олени Нетецької та Леоніда Кожари пригадали. І в результатах роботи в Стокгольмі засумнівалися.

Перший віце–спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що при призначенні Дєєвої були процедурні порушення. «Заступника міністра з питань євроінтеграції, незважаючи на процедуру, не погодили з профільним віце–прем’єром з питань євроатлантичної інтеграції. Процедура призначення пройшла поза конкурсом. В анкеті чітко зазначені недостовірні дані. І це точно не сприяє ні євроінтеграції, ні командній роботі уряду», — написала Геращенко на своїй сторінці у мережі «Фейсбук».

А якщо вже говорити про відверті фото Анастасії, то тут взагалі нікому не вгодиш. Одні обурені, що знімалася оголеною. Інші збиткуються з другого розміру грудей замміністра. Але її безпосередній керівник Арсен Аваков освятив право підлеглої на приватні фото і тим у цьому питанні, здається, поставив крапку: якщо начальству подобається, на обурену громаду можна й не зважати.

І ще один пунктик з біографії викликав чимало пересудів — 10 років стажу. Це що? З 14 років працювала новоспечена чиновниця? «Не може бути!» — твердять лихі недоброзичливці молодих українських реформаторок. А я собі думаю: а якщо може? У тих можновладців, знаєте, все не так, як треба. Людські діти читають або у соцмережах сидять, а вона, бідна, працює. Працювала–працювала і через 10 років наполегливої роботи стала замміністра.

То чого вчепилися до Дєєвої? Хіба вона одна така? Не раз, бувало, вичитаєш у біографії синка чи доці поважних батьків, що їхнє чадо у 16 вже керувало фірмою. А там і депутатом стало або в міністерстві–адміністрації–раді тяжко трудиться. Може, хай би яка інспекція наглядала, чи не експлуатують можновладці своїх дітей, призначаючи їх на державні посади у надто ранньому віці? А Дєєва хай собі працює. У сфері євроінтеграції вона ще той спец, якщо судити з її інтерв’ю різним виданням. Принаймні, точно знає, де в Європі найкраще купувати шмотки та й на брендах розуміється так, що дай Боже й іншим «євроінтеграторам».