«Вічний двигун» повинен бути всередині (Відео)
Від розмови з Михайлом Рейкіним із Колок неможливо не заразитися позитивною енергетикою та бажанням зробити щось для людей – настільки багато в нього проектів і задумів
Олеся БАНАДА
Він – член започаткованого в цьому році Клубу рибалок Колок (КРК). Для зарибнення водойми на околиці селища створили разом із батьком колесо діаметром 5 метрів, яке подає воду зі Стиру в старицю. У рух його приводить течія річки, тож жодної енергії для підйому води витрачати не потрібно. Такий собі «вічний двигун» вийшов.
Окрім того, зробив помпу, яка за одну секунду подає 12 літрів води.
– Її до трактора підключаєш, і вона починає помпувати, – розповідає Михайло. – Влітку, коли була посуха, після цілого дня роботи в кузні ми з товаришем увечері приходили, розпалювали вогнище, заганяли трактор униз і помпували аж до ранку воду, щоб зі стариці не втікала риба і їй добре було.
Та найбільшим успіхом року чоловік вважає працевлаштування:
– 4 січня я став на роботу – працюю пожежником у колківській МПК (місцева пожежна команда. – Ред.). Ще з того часу, як вчився в училищі, їздив на заробітки, мені нарешті пощастило, що маю державну роботу і якусь стабільність. Хоча професія відповідальна, але мені не страшно. Гасив пожежі в лісі, на смітнику, торфовищі, в хатах.
Коли мова зайшла про наболіле, пан Михайло заговорив про культуру риболовлі:
— У нашому КРК більше 100 чоловік. Ми прибирали біля річки, колесо зробили, зарибнили. Домовилися, що будемо ловити рибу, як закінчиться нерест, на одну вудочку. Але не такі в нас люди. Щемить душа, що почали йти до водойми і з трьома, і з п’ятьма вудочками. Для мене це дико, що дехто має дома повну морозилку риби і все одно щодня ловить. Я, наприклад, навіть вудочки не закидав – пропонував цілий рік почекати, щоб риба акліматизувалася, підросла, та мене не почули. І я не один активіст. Наступного року будемо домагатися, щоб рибалки таки дотримувалися певних правил.
Поки не вимруть динозаври – нічого не зміниш. Молодь хоче щось зробити, а приходить просякнутий комунізмом чолов’яга і хапає скільки може, бо ж то риба халявна.
Після Євромайдану люди були піднесені – підхоплювали та підтримували хороші ідеї. А зараз падає те натхнення. Поки не вимруть динозаври – нічого не зміниш. Молодь хоче щось зробити, а приходить просякнутий комунізмом чолов’яга і хапає скільки може, бо ж то риба халявна. Спочатку всі здали по 300 гривень, щоб закупили малька і прибирали берег. Тепер треба на тих 300 і більше риби виловити.
І хоч багато у 2016-му ще не закінчено, але більше плюсів, ніж мінусів. На наступний рік Михайло Рейкін (а він ще й серед тих небайдужих людей, хто робить що може для благоустрою місцевої школи) планує зробити стоянку на 70 велосипедів для нового навчального закладу, кілька добротних великих лавок.
А найбільший задум-мрія тата двох діток – добудувати для своєї сім’ї тимчасівку – літню кухню. Вже й матеріалів підзбирав, але з теперішньою економікою постійно з’являються нові камені спотикання.
Михайло не хвалиться своїми досягненнями і залюбки працює на благо громади. За такими, як він, – щасливе майбутнє нашої країни.
На фото: Ідеї Михайла завжди втілюються з користю для людей.
