«Скільки іще забере вона твоїх дітей, не твоя війна?..»
У неділю вечірньої пори шахтарське місто огорнув сум: при в’їзді в Нововолинськ його мешканці, стоячи на колінах, зустріли свого земляка – 22-річного Богдана Корнелюка. Хлопець загинув у ніч з 11 на 12 січня у Станиці Луганській, де ніс службу з квітня 2016-го
Роксолана ВИШНЕВИЧ
Кілометрова траурна процесія проїхала вулицями міста, зупинилася на Нововолинській, 51, де проживав хлопець. Там відбувся короткий скорботний мітинг. Слово взяв волонтер, депутат обласної ради Валерій Курстак, який доставив додому тіло героя. Він розповів про те, які гарні відгуки почув від бойових побратимів юнака. Богдана особисто знали командири бригади та батальйону, котрі характеризували хлопця як надійного та сміливого воїна.
– Тривав жорстокий бій. Старший солдат Богдан Корнелюк уміло вів прицільний вогонь по агресорах. У якийсь момент ворожа снайперська куля обірвала життя юнака, – розповів Валерій Курстак.
У якийсь момент ворожа снайперська куля обірвала життя юнака.
Перед цим в обласному центрі нашого героя проводжали тисячі лучан. А в сусідньому Володимирі-Волинському заупокійну молитву на центральній площі відслужили більш як два десятки священиків.
Із шахтарського міста авто з тілом героя рушило в Низкиницький Свято-Успенський монастир, де була відслужена панахида. А вчора Богдана Корнелюка поховали з усіма військовими почестями поблизу святої обителі. Це вже дев’ятнадцятий воїн, ім’я якого поповнило скорботну Книгу пам’яті Нововолинська.
А в селі Гірка Полонка Луцького району цими днями провели в останню путь Ігоря Климюка, який теж поліг смертю хоробрих під час бойового зіткнення з російсько-окупаційними військами. Ігор народився 1994 року, мав позивний Клим. Герой проходив службу гранатометником 1–го механізованого відділення 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Бердичівської Залізної бригади імені Князя Данила Галицького.
На фото: Богдан Корнелюк (зліва) та Ігор Климюк своїм життям захистили мирне небо над Волинню.
