Знову масове купання у Залісах: вік «моржів» – від 5 до 75 років

Іван КАПІТУЛА

Ще років сорок тому на цій місцині біля приміщення дитсадка край дороги, що веде до селища Заболоття, залісяни вирили невеличкий ставочок, який, по суті, служив пожежною водоймою. Але з часом заріс. «Оживили» його вісім років тому – з приходом на цю парафію отця Валентина. Новий настоятель храму вирішив розчистити водойму, аби тут проводити масове купання, й організував збір коштів для цього. Ставок розчистили, поглибили до 1,5–2 метрів, обгородили – одне слово, окультурили. Тепер влітку він використовується не тільки як пожежна водойма, а й в якості пляжу, де купаються діти. І вже увосьме тут відбувалося масове хрещенське купання.

Освячення хрестоподібної ополонки.

Першим зайшов у воду протоієрей Валентин Касянчук.

Не злякалися морозу жителі Заліс.

До цьогорічного свята Водохреща усі в Залісах готувалися заздалегідь. Особливо багато праці доклав місцевий житель Олександр Свіржевський. Разом із друзями він вирізав бензопилою велику хрестоподібну ополонку. Зі шматочків льоду вимурували триметровий хрест, пофарбували його в «буряковий» колір. Щоб оздобити купіль, зусібіч встановили 15 ялинок. Місцевий лісник Микола Гайчук дав вагончик, у четвер тут було тепло від «буржуйки». «Моржів» (і не тільки) зігрівали гарячим чаєм із лісових трав, меду та лимонів.

Близько 12–ї години почали сходитися залісяни. Щоправда, людей зібралося небагато. Подумалося, що морозу злякались. Але за хвилин п’ятнадцять їх було вже більше трьох сотень. Це, вочевидь, і послужило сигналом для отця Валентина. Він спочатку освятив воду в купелі, а потім, переодягнувшись, з’явився до людей із шестирічною дочкою Деворою (тією самою, яка торік «моржувала» вперше) та середнім п’ятирічним сином Діодором. Ця трійця на чолі з батьком–священиком разом і покупалася. Діодор – вперше. В отця Валентина є ще один син на божественне ймення Іордан. Але йому лише півроку, тож він поки що до всього придивляється.

Холод не злякав залісян, і вони пірнули в купіль в оточенні двадцятисантиметрового льоду. Охочих було дуже багато. За прикладом виконувача обов’язків старости села Віктора Корецького рушили до води.

75-річна Катерина Денисюк після окунання у воду, усміхаючись, сказала: «Бог дає здоров’я. І я це відчуваю після кожного пірнання».

Цікавлюся в отця Валентина, хто з купальників найстарший. Він згадав Ольгу Ковальчук, якій скоро вісімдесят. На жаль, цього разу купатися жінка не стала – підвело самопочуття. Настоятель добрим словом відгукувався про бабу Марину, якій – за 75. Вона теж цього дня була у ролі спостерігача, оскільки занедужала. А найстарша серед купальниць – Катерина Денисюк. Їй 76-й пішов. На запитання, що їй дає купання у холодній освяченій воді, пані Катерина, усміхаючись, сказала: «Бог дає здоров’я. І я це відчуваю після кожного пірнання». Отець Валентин своєю чергою зазначив, що за вісім років життя і праці в Залісах він не зустрів ще жодної людини, яка б після купання поскаржилася на погіршення стану здоров’я.

Під час нашої розмови отець Валентин наголосив, що насолоду від хрещенського купання він відчув ще під час навчання у Київській духовній академії. Ходив до Дніпра, де зустрічався зі справжніми «моржами». Отож і вирішив запровадити таку традицію на своїй парафії. І мрію здійснив. На його думку, тут головне – не просто заходити у воду і занурюватись, а робити це з вірою і молитвою. Тоді купіль буде справді цілющою.

Варто також зазначити, що таких масових купань у районі щоразу більшає. До традиції цьогоріч долучилися також у Заболотті, Турі, Ратному, Велимчому, Забродах та інших населених пунктах.

Фото Івана КАПІТУЛИ.