Епісція —прекрасна і примхлива
Про справжній зимовий сад, який створили у Локачинській районній бібліотеці під керівництвом Людмили Мариняк її співробітники, ми розповідали на сторінках «Квіткової підкови» у грудні 2015 року. Матеріал мав назву «Віддам у добрі руки… шефлеру». Але про одну прегарну рослину тоді не згадали з вельми банальної причини: ми не знали її назви
Та коли ведуча рубрики випадково про цю назву довідалася і поспішила поділитися з Людмилою Григорівною, виявилося, що у локачинських квітникарів проблема. Епісція (саме так зветься вазон) попри всі старання почала чахнути на очах, хоча вирощують її вже не перший рік. Тож бібліотечних працівників цікавила не лише назва, а й особливості догляду за сріблястою красунею.
Вирішила поділитися зібраною інформацією і невеликим, на жаль, негативним власним досвідом.
Рослини роду Епісція (лат. Episcia) належать до родини Генсерієві. Ця гостя із Південної й Центральної Америки налічує до 40 видів. У нас її вирощують як кімнатну рослину.
Найкраще місце для неї — західні або східні вікна, оскільки епісція віддає перевагу розсіяному світлу замість прямих сонячних променів. Непогано може почуватися і на північних вікнах, але взимку треба забезпечити краще освітлення.
Температура протягом усього року не повинна бути нижчою 18 градусів. Оптимальною вважається від 20 до 24 градусів. Узимку і восени не допускати протягів. Вода для поливу має бути м’якою, добре відстояною, кімнатної температури. Від холодної води на листі з’являються коричневі плями. Взимку поливають помірно, після того, як верхній шар ґрунту добре підсох. І пересушування, і надмірна вогкість грунту шкідливі. Якщо субстрат буде часто пересихати, епісція може не цвісти.
Обприскувати рослину не варто, хоча епісції необхідна висока вологість повітря. Краплі на листі спричиняють його загнивання, тому краще помістити горщик у піддон із змоченим керамзитом. Але дно горщика не повинно перебувати у воді.
Підживлювати влітку бажано кожні два тижні мінеральними й органічними добривами, які потрібно розводити удвічі більше від рекомендованих в інструкції пропорцій. Якщо перестаратися з добривом, листя буде жовкнути. До цього можуть призвести й прямі сонячні промені та зниження вологості.
Епісція росте досить швидко, тому необхідно формувати кущик. Його вкорочують після цвітіння. Дочірні розетки можна посадити у той же горщик. Ампельні сорти норовлять розповзатися і вкорінюватися у сусідніх вазонах. Цього допускати не варто. Епісція ампельна має найкращий вигляд у підвісних ємностях. Переміщувати і повертати їх не бажано.
Пересаджувати рослину варто щовесни в нейтральний або слабокислий ґрунт у невисокі горщики із добрим дренажем. Для дорослих рослин розмір горщика не повинен перевищувати 20 — 22 сантиметри. Розмножувати епісції можна і як насінням, і живцями навесні, й у воді, і в земляному субстраті. При температурі в приміщенні 23 — 24 градуси вкорінення займе не більше десяти днів.
Проаналізувавши зібрану інформацію, зрозуміла, що моя епісція загинула від переохолодження. Адже у кімнаті, де зимують мої вазони, температура цієї зими кілька разів опускалася до плюс 10 градусів.
