Середина зими: час пасічнику слухати своїх бджіл
У ці дні господар зайнятий найменше, тож може розпочати підготовку до весняно-літнього сезону: перетопити всю воскосировину на віск, придбати необхідний інвентар, закупити насіння медоносних культур, виготовити необхідну кількість рамок, полагодити старі вулики, заготовити утепления для гнізд, підготувати годівниці тощо
Іван ДЕНИСЮК
Коли настануть сонячні дні, треба прискорити танення снігу на точку. Для цього по ньому розсипають попіл та сіль. Після звільнення від снігу треба замінити підгнилі кілочки. А коли точок заново облаштований, то для зручності вулики розставляють рядами на віддалі
4—5 м, а в ряду 5—6 м. Кілочки забивають на висоту 25—30 см, при цьому передні мають бути приблизно на 1 см нижчі, щоб вода не затікала в льотки вуликів.
Основна турбота пасічника наприкінці зими — не допустити загибелі бджолосімей. Якщо комахи зимують надворі, то за наявності 15—18 кг кормів на бджолосім'ю та дотриманні всіх інших вимог вони перебудуть холодну пору добре.
Навіть коли взимку випаде гарний теплий день і бджоли будуть облітуватись, не варто розпаковувати гнізда і оглядати та турбувати сім'ї.
Якщо ж хоч однієї з вимог підготовки не дотримано, то наприкінці зими необхідно встановити особливий контроль за станом бджіл. Для цього в січні один раз на тиждень, а в лютому і березні через 2—3 дні пасічник повинен прослухувати кожну сім'ю. Нормально зимуючі бджоли тихенько і рівномірно гудуть. Коли ж у вулику зацукрувався мед або занадто сухо чи жарко, вони страждатимуть від спраги і при цьому створюватимуть сильний, загальний гул. Голодуючі комахи майже не подають звуку, а коли стукнути по вулику, то створюють шум, подібний до шелестіння сухого листя.
Голодуючі комахи майже не подають звуку, а коли стукнути по вулику, то створюють шум, подібний до шелестіння сухого листя.
При прослухуванні сімей інколи можна почути ненормальне гудіння. Коли вигорнути з такого вулика підмор, він може виявитись поїденим, а між ним — мишачий послід. Це вказує на те, що у вулик проникли миші. Поселившись тут, гризуни сильно турбують бджіл, нищать стільники, поїдають деяких комах. Виявлені під час прослухування недоліки треба усунути, а сім'ям негайно допомогти.
Особливу турботу пасічник повинен проявити при нестачі корму. Байдужість може призвести до загибелі не лише окремих роїв, а й цілої пасіки. Втрата через голод значної кількості бджолиних сімей трапляється зазвичай у пасічників–початківців та жадібних до меду людей.
Щоб такого не сталося, необхідно вже наприкінці зими підгодувати бджіл густим цукровим сиропом (на дві частини цукру дається одна частина води) або підставити медові рамки, якщо вони є. Підгодовувати можна і тих, які в зимівнику, і тих, що у вуликах надворі. Давати сироп у будь-яких годівницях не слід, бо бджоли з них не зможуть взяти корм. Часто для підгодівлі у холодну пору року використовують літрові банки. Їх наповнюють густим цукровим сиропом, міцно зав'язують марлею і перевернутими догори дном ставлять на рамки проти бджолиного клубу. Інколи корму буває вдосталь, але він неякісний. В такому випадку також підгодовують цукровим сиропом із банок.
Літровий слоїк сиропу ставлять через кожні 20—25 днів. Але слабкі сім'ї (взимку у більшості випадків) погано беруть або зовсім не беруть корм із банок. А тому голодуючим бджолам потрібно давати сироп у рамки гнізда. Для цього з вуликів будь-якої системи, які знаходяться в зимівнику, виймають дві крайні рамки з обох боків гнізда, що зайняті бджолами, і наповнюють тут же, над гніздом, сиропом. Щоб не загубити матку, середніх рамок гнізда чіпати не можна.
