«Спимо на триярусних ліжечках, зате маємо де гратися»

Катерина ЗУБЧУК

Будівлі — понад сто років, а інтер'єри в ній — сучасні
Це, як з'ясувалося в розмові з міським головою Валентиною Залевською, завдяки тому, що про дошкільний заклад турбується і міська влада, і благодійники, і безпосередньо батьки дітей, які його відвідують. Приміщення, де він знаходиться, зведене ще до Першої світової війни. За Польщі, зокрема, тут була лікарня, а останні 60 літ — дитячий садок. Його вихованці — не лише берестечківські хлопчики та дівчатка, а й малеча із довколишніх горохівських сіл — Стариків, Пісків, Кутрова.
— Не ділимо дітей на своїх і чужих, — каже Валентина Василівна. — Щоб задовольнити охочих, у кінці 2015-го відкрили ще одну, третю групу. А оскільки на той час бюджет уже був затверджений, то державна субвенція йшла лише на 56 дітей, а не 74, як стало (і заяви ще є). Тож додаткова група торік була на утриманні міського бюджету. У 2017–му вже і на неї виділені кошти, але їх не вистачає, щоб повністю покрити витрати. Тож із міського бюджету виплачуємо на кожну дитину на день понад 8 гривень.

Ось уже 25 років дитячим закладаом завідує Любов Яворська.

Хоч приміщенню вже більше століття, воно має сучасний вигляд. І на це зверне увагу кожен, хто сюди завітає. Такої зовнішньої привабливості насамперед надає червоний черепичний дах. Зробили його рік тому теж за кошти міста. Бо коли покрівля була аварійна, у дощ доводилося розставляти тазики, аби не капало на голову. А найважливіше, щоб не була марною праця батьків вихованців, які своїми руками, частково і за свій кошт, робили в ігрових кімнатах, спальнях сучасний ремонт.
— Будівля наша стара, — говорить завідувачка дитячого садочка Любов Яворська, — але вона добре збереглась, доглянута. Ми тішимося, що тут затишно й тепло. Велика заслуга в цьому батьків. Вони не лише відгукуються на проблеми садочка, про які чують від мене, а й самі ініціюють допомогу. Це ж уже 25 років я тут працюю завідувачкою (а починала з виховательки). Сюди ходять діти моїх перших вихованців, які в цьому дошкільному закладі вчилися читати, писати і зберегли добру пам'ять про нього.
Ясно, що зробити, зокрема в ігровій кімнаті, яка служитиме й актовим залом, натяжну французьку стелю, покласти ламінат — це вже затратніше. Про виділення коштів, а то загалом 70 тисяч гривень, подбала, відгукнувшись на депутатський запит колективу дитячого садка і батьків, депутат Горохівської районної ради Валентина Магурчак.
Шкодувала завідувачка дошкільного закладу, що зараз зима і не можна побачити всю довколишню красу в облаштуванні території дитсадка, до якого вигадки і зусиль доклав колектив, який вона очолює. Це ж до весни «переселили» в приміщення воза, вітряка, криницю, інші атрибути українського сільського подвір'я, облаштованого тут на потіху дітям.

На новий садочок не розраховують, а про добудову мріють
Відкриття ще однієї, додаткової групи — то не лише кошти: для цього потрібно було потіснитись. Виручили, наприклад, триярусні розсувні ліжечка, які розкладають лише на час сну, а відтак дітям середньої вікової групи є де гратися, є місце для проведення занять. Але це все-таки тимчасове вирішення проблеми.

Нам би зараз добудувати приміщення, щоб була ще одна спальня, ігровий зал, санвузол, і тоді цього дошкільного закладу вистачило б на довгі роки.

— Збудувати новий дитячий садок — нереально, — каже міський голова Валентина Залевська, — бо ж на це потрібні десятки мільйонів гривень. Нам би зараз добудувати приміщення, щоб була ще одна спальня, ігровий зал, санвузол, і тоді цього дошкільного закладу вистачило б на довгі роки. Ми вже замовили проектно–кошторисну документацію, яка на стадії виготовлення в «Діпромісті». Стукаємо, як мовиться, в усі двері — зверталися до районної і обласної влади, написали клопотання до народного депутата Сергія Мартиняка. Одне слово, просимо про допомогу кругом, де тільки можемо.
На добудову потрібно, за попередніми підрахунками, півтора мільйона гривень. Для міського бюджету, за словами голови, сума непідйомна. Адже ситуація з доходами невтішна. Землі, як це в сільських радах, у Берестечку нема, потужних виробників, які б платили за оренду, — теж. У наповненні бюджету розраховувати залишається на декількох підприємців. Тож надія в питанні добудови — на обласну держадміністрацію. І на тих добрих людей, які пам'ятають, що діти — це наше майбутнє, і завжди по можливості допомагають.

У тісноті дуже виручила така спальня.

Скориставшись нагодою, і завідувачка дитячого садка Любов Яворська, і міський голова Валентина Залевська висловили щиру вдячність благодійникам. Вона адресована насамперед директору ТзОВ «Берестечківська хлібопекарня» Ігорю Ярмощуку, який забезпечує садочок борошном, макаронними виробами, а то й сухофруктами. А під Новий рік, до речі, всі вихованці одержують за його рахунок солодкі подарунки. У числі спонсорів — комерційний директор Берестечківського плодоконсервного заводу Наталія Захарчук, фермер Борис Голуб, який є депутатом Горохівської районної ради. Валентина Залевська сподівається, що коли справа, дай Бог, дійде до такого очікуваного розширення дитсадка, то й ці спонсори не стоятимуть осторонь. Як і батьки вихованців, яким добудова — не під силу, але у доведенні її до пуття, облаштуванні, створенні затишку вони теж, звичайно, візьмуть участь, бо ж для їхніх дітей все це робиться. 

Підпис до головного фото: З дітьми середньої вікової групи працюють вихователі Катерина Стадницька і Тетяна Гримчук.