Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

Два українські генерали не зрадили присяги

8 лютого 1918 року більшовики розстріляли генералів УНР Якова Гандзюка та Якова Сафонова

Перший з них був справжньою легендою серед військових. Уродженець Поділля навіть у мирні часи дивував оточення надзвичайною скромністю, добротою та ще тим, що вільний час присвячував культурній роботі серед солдатів. Але цей велет (зростом до 2 метрів) з розкішною бородою ставав справжнім билинним богатирем, коли йшов у бій. Під час Першої світової у 1915 році частина під командуванням Якова Гандзюка стримувала німців. Коли закінчилися снаряди, він підняв полк у багнетну атаку, бійці якого не вагаючись, кинулися за своїм командиром. Генерал ще не раз водив солдатів в атаку, і сам завжди йшов першим. Міг стояти під зливою куль на повний зріст, бо «на війні бувають моменти, коли необхідно ставити ва–банк своє життя, інакше переможцем буде противник». Корпус Гандзюка добряче кромсав червоних. Досить лише нагадати, що це його підлеглі роззброїли цілий гвардійський корпус відомої більшовички Євгенії Бош.



Велетень Гандзюк не одразу помер від куль: матроси добивали його багнетами — пізніше на його тілі нарахували аж 12 колотих ран.



Етнічний росіянин Яків Сафонов менш прославлений, але також заслужений український генерал. Пройшов російсько–японську та Першу світову війни. Саме він ініціював створення офіцерської школи в армії УНР та розробив план нейтралізації червоних частин, що наступали на Київ. На момент загибелі був начальником штабу I–го Українського армійського корпусу.
8 лютого обидва генерали у супроводі керівника оперативного відділу полковника Гаєвського вирушили в Київ. Вони хотіли отримати вказівки від керівництва Центральної Ради щодо оборони столиці від більшовиків. Генерали не могли знати, що урядовці вже давно дали звідси драла. За кілька кілометрів від Києва автівку захопили червоні матроси.
Їхній командир Муравйов запропонував перейти на бік більшовиків, але українські офіцери відмовилися. «Як командувач українського корпусу виходжу на розстріл першим! Благати про пощаду у цих мерзотників принизливо для нас» — ці слова Якова Гандзюка стали відомими, бо Гаєвському вдалося утекти. Велетень Гандзюк не одразу помер від куль: матроси добивали його багнетами — пізніше на його тілі нарахували аж 12 колотих ран.


 

Telegram Channel