Володимир ГУНЧИК: «Третина Волині – у покладах бурштину. І контролювати його видобуток має держава»
На території нашої області, за попередніми підрахунками експертів, поклади янтарю більші, аніж на Рівненщині та Житомирщині, разом узятих. Саме тому так зване бурштинове питання настільки гостре. Тим паче, що приклад сусідів – Рівненської області – більш ніж красномовний щодо можливого розвитку подій, якщо ситуацію з нелегальним видобутком сонячного каменю не стримувати й не спрямовувати у законне русло
Марина ГОРОБИНА
Відтак надзвичайно важливою подією стала поява Постанови Кабінету Міністрів України № 1063 «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину». Відповідним документом на Волині та ще двох областях, де є поклади сонячного каменю – Рівненщині та Житомирщині, запроваджено державний пілотний проект із рекультивації.
Без перебільшення постанову називають знаковою. Що можна вже стверджувати – то дійсно перший урядовий крок до зміни ситуації, котра досі фактично була законсервованою. Зокрема, на Волині упродовж двох років її розвиток стримували силовим методом: у лісах, переважно на теренах Маневицького району, постійно перебували й перебувають досі бійці спецпідрозділів і Нацгвардії, лісова охорона та громадські активісти.
Для того, щоб говорити про рекультивацію, треба мати відповідне обладнання та величезний ресурс, і головне – необхідно відчувати відповідальність. З цієї 1/3 території Волинської області, про яку я сказав, 90% – це державні ліси. Не уявляю, яким чином і хто буде нести відповідальність, коли ці ліси будуть знищені.
Про всі «за» та «проти», переваги й ризики, які відкриваються у зв’язку з впровадженням державного механізму відродження пошкоджених варварським видобутком ділянок лісу, говорили 15 лютого під час прес–конференції в штаб–квартирі УНІАН, що у Києві. Головні спікери – голови Рівненської, Житомирської ти Волинської облдержадміністрацій Ігор Гундич, Олексій Муляренко та Володимир Гунчик.
– Перш за все, хотів би закцентувати увагу, що головна роль у цьо-му питанні має належати державі як головному розпоряднику і власнику земель, – висловив позицію Володимир Гунчик. – І повинна бути цілеспрямована державна політика. Про це говорено неодноразово. І вперше – два роки тому у Львові. Тоді Президент України Петро Порошенко наголошував на необхідності підготовки нормативних документів, законів, постанов Кабінету Міністрів, які врегульовують ситуацію. Напевно, інтереси різних сторін свого часу перетиналися і не давали змоги депутатам підійти до прийняття закону. Бачимо, що під час останньої сесії Верховної Ради все-таки не досягнуто домовленості. На жаль. Але під час зустрічі в Івано-Франківську Президент ще раз порушив питання і дав доручення терміново розпочати врегулювання цього процесу. І тому вихід у світ постанови Кабінету Міністрів – це перший серйозний крок, це перший крок державної політики з питань врегулювання видобутку бурштину в цілому.
Зрозуміло, що передусім постановою врегульовується процес рекультивації. А це, по суті, раціональний та правильний спосіб видобування каменю. Відтак саме державні підприємства ДП «Бурштин України» та ДП «Укрбурштин» ПАТ «ДАК «Українські поліметали» отримають право трудитися на землях, де є поклади бурштину: довидобувати камінь (бо варварським способом його дістали на відсотків 30) і, що головне, проводити комплекс робіт із рекультивації. Із цим пов’язані й інші не менш важливі процеси: осідання коштів у бюджетах на місцях (а заплановано до 50%) та поява нових робочих місць.
– Я не ділив би видобуток бурштину і рекультивацію, тому що це два взаємопов’язані питання, — наголосив Володимир Петрович. – Якщо говорити про Волинську область, ми поки не маємо таких трагічних наслідків, які є на Житомирщині і на Рівненщині. Але на Волині третина території області містить величезні поклади бурштину. І попередні оцінки свідчать про те, що на нашій території більше бурштину, ніж на Житомирщині та Рівненщині, разом узятих. Тому повинні бути відповідні заходи, які унеможливлять знищення цієї однієї третьої території Волині. А це – ліси. Ліси – державна власність і головним розпорядником на цих територіях є Державне агентство лісових ресурсів. Ми з нетерпінням чекали цієї постанови, адже розуміємо: за цим – і внутрішня регіональна політика. Два роки тому були проведені перші переговори з місцевими територіальними громадами, які виступили ініціаторами саме державницької позиції з урегулювання питання видобутку бурштину.
– Щодо питань, пов’язаних із комунальним підприємством: я вважав, вважаю і буду вважати, що державна політика – перш за все, – підкреслив голова Волинської облдержадміністрації. – Кого залучає держава в ролі виконавців конкретних робіт, це вже визначається угодою між державними підприємствами і комунальними, приватними, напівприватними, іноземними партнерами. Для того, щоб говорити про рекультивацію, треба мати відповідне обладнання та величезний ресурс, і головне – необхідно відчувати відповідальність. З цієї 1/3 території Волинської області, про яку я сказав, 90% – це державні ліси. Не уявляю, яким чином і хто буде нести відповідальність, коли ці ліси будуть знищені. Напевно, знову, як завжди, відповідальність ляже на державу, на місцеві громади, і в тому випадку посередницькі кроки, які сьогодні робляться з боку деяких місцевих структур влади, не матимуть того можливого ресурсу і того потенціалу, щоб упорядкувати ці питання.
Відтак позиція Волинської облдержадміністрації у контексті прийняття постанови та впровадженні пілотного проекту – терміново розпочати роботу з Державним агентством лісових ресурсів. Невдовзі на офіційному веб–сайті Держлісагентства оприлюднять переліки ділянок, пошкоджених нелегальним видобутком бурштину. Далі – тендерні процедури та, відповідно, – рекультивація. Всі присутні на прес-конференції голови облдержадміністрацій чітко зійшлися на думці: рятувати ліси, себто проводити рекультивацію, мають місцеві структури, але під контролем держави.
