Як годувати робочих коней?

Овес
Потрібно дотримуватися таких правил: не можна давати зерно в корм раніше, ніж через дві години після закінчення роботи і одразу у великій кількості; поїти треба до годівлі. Не варто одразу після годування брати коня у важку роботу, бо тоді овес недовго залишається в шлунку та кишечнику і виходить неперетравлений; крім того, як наслідок, нерідко з’являються кольки. Вся добова норма вівса дається коню в три прийоми: вранці, опівдні і ввечері.

Щоб кінь був здоровим, необхідна також кухонна сіль. Якщо тварина не отримує її достатньо з кормом, то постійно відчуває в ній потребу.

Для кращого засвоєння зерна, особливо кіньми, які майже не пережовують його, корисно додавати солом’яну січку. Вона повинна бути довжиною в два овіяних зерна; коротша — шкідлива, а довша — марна. Січки слід додавати стільки, скільки й вівса. Хоча його і вважають прекрасним кормом для коней, але все-таки овес слід згодовувати обережно. Шкідливо давати відразу велику кількість зерна і зовсім не варто давати його коневі, який довго стояв без роботи. У першому випадку у тварин може бути запалення копит, а в іншому — у них часто виникають коліки.

Кукурудза
Цю культуру можна згодовувати як додатковий корм, але від неї коні у важкій роботі слабшають. Тому кукурудзу слід давати наполовину з вівсом і не цілою, а дробленою.

 

Ячмінь
Хорошої якості він дуже поживний, коні швидко гладшають, але це зерно важко перетравлюється. Тому у незвичних до ячменю коней часто бувають коліки. Його дають в корм не раніше, як через 1/2—3/4 години після водопою та краще плющеним. До того ж із таким раціоном кінь повинен бути кожен день у роботі.

Висівки
Пшеничні і житні згодовують у вигляді місива або бовтанки. Вони легко перетравлюються, мають невелику послаблювальну дію на шлунково-кишковий тракт. Висівки корисно давати коням, які страждають запорами, погано перетравлюють зерно, старим, із зіпсованими зубами і тим, що стоять без роботи.

Картопля
Останнім часом усе більше господарів використовують сушену картоплю як додатковий корм коням. Він може замінити 1/3—1/2 зерна навіть при важкій роботі. Замість сушеної можна згодовувати печену.

Морква
Хорошим додатковим кормом є також морква, яку коні охоче поїдають — можна давати до 8 —10 кілограмів на добу. Ці коренеплоди особливо корисні у тих випадках, коли у коня спостерігаються запори.

Сіно
Воно таке ж важливе і необхідне для коня, як і зерно. З посівних трав найчастіше практикують сіно з конюшини. Вона дуже поживна, але давати її коням слід із великою обережністю, бо від неї нерідко бувають коліки. Особливо небажана свіжа червона конюшина під час цвітіння, а також коли згодовувати її на корені за вологої і теплої погоди. Безпечніша для коней конюшина з домішками інших трав.
З непосівних трав найкращим вважають сіно з високих місць. Погане — з низьких болотистих, зі значною домішкою осоки, очерету, хвоща та інших подібних рослин. Таке сіно непоживне, викликає коліки, катари шлунка і кишківника та випадання шерсті.
Якщо не вистачає сіна, то можна згодовувати солому. Вона ситніша, аніж прийнято вважати, містить значну кількість поживних речовин, які добре перетравлюються.
Щоб кінь був здоровим, необхідна також кухонна сіль. Якщо тварина не отримує її достатньо з кормом, то постійно відчуває в ній потребу. Загальновідомо, що добова норма для коня — 6 — 8 грамів солі. Нею можна посипати сухий корм або давати лизунці.