Українська сосна №1 росте на Волині

Сергій НАУМУК

ЩЕПЛЯТЬ НЕ ЛИШЕ ЯБЛУНІ, АЛЕ Й... ХВОЙНІ
Ще у 1974 році на Волині почали роботу з паспортизації плюсових дерев (які за інтенсивністю росту перевищують середні показники свого насадження за висотою, діаметром стовбура, характеризуються високою якістю деревини та хорошим очищенням стовбура від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною. — Ред.). Для їх відбору створювали комісію, до складу якої входили головний лісничий обласного управління лісового господарства і по одному представнику зональної лісонасіннєвої станції, лісгоспу та зональної науково–дослідної станції.
Плюсові дерева перевищують інші за однією або декількома господарсько цінними ознаками. Кожне з них має паспорт, а на висоті 1,5 метра на ньому розташована охоронна біла смужка з номером (у чисельнику — за державним реєстром, у знаменнику — за підприємством).

Хочете деревини дітям — садіть модрину, внукам — садіть сосну.

— Воно повнодеревне, добре очищене від сучків, має рівномірно розвинену високо підняту крону. Також є критерії відбору за таксаційними характеристиками: має перевищувати показники насадження за висотою — на 15 відсотків, за діаметром — на 60–70 відсотків. Якщо відібрати таке дерево не можна, то показники дещо знижують, — розповів інженер лісового господарства ДП «Ківерцівське лісове господарство» Андрій Ткачук.
У кварталі 4 виділі 4 Ківерцівського лісогосподарства росте сосна віком близько 130 років. Вона значиться першою у державному переліку плюсових дерев. Можна сказати, що це сосна №1 в Україні. Наразі не відомо, чому реєстр плюсових сосон почали складати з Волині. Проте факт залишається фактом: саме на теренах нашого краю росте перша сосна України.
Усього в області нараховують 408 плюсових дерев. Живці з них використовують для створення лісонасіннєвих плантацій.
— Беруть черенки з плюсового дерева. У розсаднику щеплять 3–4–літні сосни. Через два роки їх висаджують на плантацію на віддаль 8–10 метрів одна від одної. Згодом проводять кронування, щоб дерево було розлогим — на такому легко збирати шишки. Відтак маємо насіння з підвищеними генетичними властивостями, — розповів головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісомисливського господарства Володимир Неводнічик.
Таким способом на Волині почали садити європейську модрину. Заклали близько 100 гектарів плантаційних культур, у тому числі модрини. Для нашого краю це не головна порода, але її використовують для змішування насаджень та збільшення запасу деревини на гектар, адже модрина швидкоростуча.
— У віці 30 років вона досягає об’єму до 1 кубічного метра, сосні ж на це треба 70–80 літ. Хочете деревини дітям — садіть модрину, внукам — садіть сосну, — наголошує Володимир Дем’янович.
Насіння обробляють на шишкосушарці, одна з них працює у Ківерцівському лісгоспі.
Її потужність — 700 кілограмів шишок за добу, — розповідає завідувач шишкосушарки Світлана Круглик. — Уже перероблено 32,5 тонни шишок. Їх сушимо, насіння очищаємо, калібруємо, а тоді кожна партія проходить апробацію у Рівненській зональній лісонасіннєвій інспекції.

НЕОФШОРНИЙ БАНК У ГАРАЗДЖІ
Майбутні ліси зберігаються у своєрідному сховищі — банку насіння, який уперше в Україні був збудований 2007 року на Волині.
— Можемо тримати до 2 тонн насіння шпилькових та листяних порід та до 5 тонн жолудів, — зазначає директор ДП «Волинський лісовий селекційно–насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. Саме на базі цього підприємства і функціонує банк. — Жолуді зберігаються тільки протягом зими. Насіння — до 15–20 років. Але намагаємося постійно його поповнювати через рік–два.
У сховищі з температурою повітря від 0 до +2 градусів розташовані полиці з 5–літровими бутлями, що заповнені насінням сосни звичайної, ялини сірої та ялини колючої. На кожному вказано породу деревини, лісгосп–власник та інші дані. Закатані бутлі металевими кришками. Всередині помічаю тонку паперову смужку. Це кобальтовий папір, який є індикатором вологи: якщо параметри в нормі, то він світлого кольору, якщо ж вологість підвищується — папір синіє, тоді бутель відкривають і його вміст ще раз просушують.
Наступне сховище заставлене 50–літровими пластиковими бочками. У них — жолуді дуба звичайного та дуба червоного. Аби насіння могло дихати, у кришках просвердлені отвори, а всередину вставлені пластикові трубки також із дірочками. Запас робиться насамперед для того, щоб у неврожайні роки, коли дерева мало плодоносять, мати резервний фонд.
Вартість кілограма жолудів зазвичай прирівнюють до кілограма картоплі. А цьогоріч жолуді коштували 15 гривень, бо був неврожай, — каже Тетяна Неводнічик. — Торік заготовили 2,5 тонни жолудя дуба звичайного та 0,5 тонни жолудя дуба червоного. Багато закладатимемо в палети, бо сіянці мало в кого будуть. І коштуватимуть вони дорожче. У палетах сіянці можна садити впродовж усього вегетаційного періоду. Лісгоспи влітку розробляють площу, можуть купити у нас такі сіянці й одразу заліснити ділянки.

ЦІКАВІ ФАКТИ
З 1 га лісонасіннєвої ділянки сосни можна зібрати 3 кг насіння.
Зі 100 кг шишок виходить 1–1,2 кг насіння.
У сосновій шишці міститься 20–30 насінин.

 

Ківерцівщина пишається найпершою лісовою красунею.

Тетяна Неводнічик демонструє запаси насіння.

Мало хто знає, що на Волині, крім комерційних, є ще банк лісових культур.

У таких бутлях зберігають не один гектар лісу.