«Ворог кидає останні патрони — тож чекаємо наступного зрадника у вишиванці»

Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ,
генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ
(м. Київ):
— Безумовно, поведінка народного депутата українського парламенту є ганебною. Але, на жаль, не він один там такий. Зараз говорять про наявність в Артеменка громадянств інших країн. Це свідчить, що до Верховної Ради можуть потрапляти шарлатани і пройдисвіти, абсолютно неконтрольовані особи. Тому треба одуматися і дати оцінку як мінімум нашому парламенту, який наразі нічого успішного не зробив, і піти на його заміну. Критична маса таких «артеменків» у Верховній Раді не спроможна вивести Україну з кризи.
Коли свого часу я на Волині балотувався у народні депутати, то мав інформацію, що деяких кандидатів фінансують олігархи, що вони мають економічні зв’язки за кордоном. Звернувся до колишніх колег в СБУ. Але вони боялися по них проводити роботу, бо за ними стояли люди з уряду. Спецслужби поставлені в умови, коли не можуть вичищати таких «артеменків». Інакше вичистять їх.

Юрій РОЙКО,
депутат обласної ради, голова фракції Радикальної партії Олега Ляшка
(м. Луцьк):
— Однозначно, так. Для мене, як і для моїх однопартійців у Верховній Раді, це повідомлення було, як сніг на голову. Вважаю абсолютно правильним оперативне рішення фракції про його виключення з вимогою скласти депутатський мандат. Вчинок Артеменка — не що інше, як сепаратистський хід, у якому проглядається почерк Медведчука, Пінчука, «Опоблоку». Такий випад, на мою думку, спрямований на розвал країни, тому він не може перебувати в стінах Верховної Ради й вирішувати, як жити країні, а повинен відповісти перед законом. Ним повинні зайнятися СБУ і прокуратура.

Наталія БАЛЮК,
публіцист, головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів):
— Так, вважаю, що вчинок Артеменка, який шокував більшість українців, вартий того, щоб цю людину судили. Звісно, такі речі треба юридично доводити. Але, як кажуть, на хлопський розум, очевидно, що факт державної зради тут є. Тому що всі ці сепаратистські домовленості, судячи з відкритих джерел, відбувалися поза спиною керівництва держави і керувалися з Кремля в інтересах Путіна. Тож Артеменко має бути позбавлений депутатської недоторканності для того, щоб можна було провести неупереджене розслідування.
А виборцям теж треба зробити висновки і думати, за кого голосувати. Аналізувати і не попадатися на популістські чи фінансові гачки. Бо, на жаль, багато людей воліють отримувати прості відповіді на складні запитання, тому голосують за всіляких пройдисвітів, які говорять гарними гаслами. Через те у нас і популярні «парасюки», які б’ють когось у голову ногою і всім це подобається, всі аплодують. А це дуже небезпечно. Так можна дійти до новітнього більшовизму.

Сергій САФУЛЬКО,
адвокат, заслужений юрист України (м. Луцьк):
— Як юрист я вважаю, що державної зради ніхто не доведе. Ця ідея Артеменка (щодо здачі Криму в оренду. — Ред.) – цілковито дурна, але це лише ідея. Будь-яких українських рішень з грифом «секретно» він за кордон не передавав. Спробу звинуватити у державній зраді я вважаю черговою самохвальбою з боку Генпрокурора і влади, щоб відвернути увагу людей від більш нагальних проблем. У тому самому можна було б звинуватити і зятя Кучми Віктора Пінчука (він пропонував відмовитись Україні від євроінтеграції, провести вибори на Донбасі до його звільнення тощо. – Ред.), але цього ніхто не робить.

Валерій БОНДАРУК,
комерційний директор ТзОВ «Волиньфарм», в. о. голови обласної організації ВО «Батьківщина» (м. Луцьк):
— У тому плані передбачалося також, що Україна стає нейтральною державою, відмовляється від Мінських угод, не вступає ні в НАТО, ні в Митний союз. Виникає запитання: з ким цей план був погоджений? На місці Америки я б до цього серйозно не ставився. Артеменко взяв на себе забагато повноважень, це не його компетенція. Думаю, з нього треба знімати недоторканність і правоохоронні органи мають розбиратися, що й до чого, чи видав він якусь державну таємницю. У мас-медіа, як на мене, потрапила не вся інформація.

Володимир ФЕСЕНКО,
політолог, директор центру прикладних політичних досліджень «Пента»
(м. Київ):
— Не сприймайте це серйозно. Не можуть висувати жодних ініціатив щодо мирних планів люди, які не мають функцій представництва держави, депутатом тут бути замало. Зверніть увагу, що ця інформація була опублікована в «New York Times» – газеті, опозиційній до Трампа. Можливо, це ще одна зі спроб його дискредитації. Людина, яку в Україні донедавна ніхто не знав, яка не має реальної ваги в парламенті, не може бути ініціатором якогось мирного плану. Це лише самопіар Артеменка. Щодо відповідальності, то за ідеї у в'язницю не садять, тим паче, крім публікації, жодних документів не оприлюднено. Якби він передавав державні таємниці представнику іноземної держави, то це інша справа.

Соня КОШКІНА,
співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег» (м. Київ):
— На запитання щодо державної зради має відповідати СБУ. Артеменко не є самостійною фігурою, його дії були керовані іншими людьми. Вважаю, що за ним стоять проросійські кола. Відтак, із ситуацією потрібно розбиратися комплексно. Стосовно депутатської недоторканності — процедура настільки складна, настільки затягнута, що дає змогу депутатам уникнути відповідальності. Хоча, чесно кажучи, великої необхідності в цьому не бачу. Якщо її все-таки буде ініційовано, то, думаю, Артеменко зникне з країни того ж дня.

Тарас ЧОРНОВІЛ,
депутат Верховної Ради V, VI, VII cкликань
(м. Київ):
— Поясню юридичною мовою. Депутатську недоторканність можна зняти тільки у випадку, якщо буде відповідне подання Генеральної прокуратури на основі кримінальної справи, відкритої і проведеної СБУ. У цій ситуації сам факт будь-якого звернення до американців з якимись планами розцінювати як державну зраду юридично немає підстав. Це було б можливо тільки тоді, коли план готувався, розроблявся і передавався за посередництвом Артеменка російськими спецслужбами. Хоча він обмовився, що до цього причетні російські представники, що план показували Путіну. Але його розповідь дуже плутана. Він узагалі тільки передатчик, тобто людина, яка має неймовірні амбіції, але водночас тупа і примітивна. В цьому випадку, очевидно, виконав місію передачі матеріалів від російських спецслужб. Якщо цей факт хоч якимось чином буде доведено — кримінальна справа має майбутнє. Коли ж не підтвердиться, максимум, що можна буде сказати: людину треба лікувати, бо це маразм чистої води.

Сергій МЕРЧУК,
керівник управління Рівненської патрульної поліції (м. Рівне):
— Вважаю, що від Андрія Артеменка прозвучав антидержавний заклик. Яким чином судити цю людину за державну зраду, не мені вирішувати. Але як патріот своєї країни, не втомлююся казати, що Крим – це Україна, тут немає чого додати.

Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Однозначно Артеменка потрібно судити разом із Тарутою, бо той ще гірше висловився (Ігор Лапін звернувся до Генпрокуратури з вимогою притягнути Сергія Таруту до кримінальної відповідальності за заклики визнати легітимними так звані ДНР та ЛНР та обраних у 2010 році депутатів місцевих рад Донецької та Луганської областей і обмежити права Президента України. – Ред.). Тому я проголосую за зняття недоторканності. Те, що було опубліковано в іноземній пресі, – це в чистому вигляді сепаратизм і торгівля Україною. А почалося все з «харківських угод», які ми засуджуємо, це ланки одного ланцюга.

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ,
медіа-експерт (м. Рівне):
— Не від мене залежить, як покарати Артеменка за його зраду. Компетентні органи повинні зайнятися перевіркою того, що сталося. Але є питання до всіх виборців: яким чином ця людина потрапила в політику, чому вона здобула підтримку? З іншого боку, історія з Артеменком трохи радує, бо свідчить, що у ворожому таборі почалася істерика, раз змушені «вскривати» таких «законсервованих» агентів. Вони зараз у бій кидають останні патрони. Водночас ситуація насторожує, нам усім треба бути дуже обережними, адже ворог готовий на все. І невідомо, хто з ура-патріотів у вишиванках може стати наступним Артеменком.

Володимир ЛИС,
письменник
(м. Луцьк):
— Думаю, це не особиста ініціатива Андрія Артеменка, він був рупором певної політсили, а тепер там, звісно, відмовляються і відхрещуються від нього. За нашими законами виникає парадокс: фракція позбавляється від депутата, але він надалі залишається з мандатом, зберігаючи недоторканність. Нардепам забезпечена можливість як завгодно поводитися і бути при цьому захищеними. Вважаю, цей так званий мирний план був пробним каменем, який кинули через цього радикала.

Бліц провели
Сергій НАУМУК, Лариса ЗАНЮК, Олег КРИШТОФ,
Алла ЛІСОВА, Тамара ТРОФИМЧУК
Олеся БАНАДА,
Василь УЛІЦЬКИЙ.