«Не соромтеся, підходьте до нас і безкоштовно підберете собі одяг чи взуття»

Євгенія СОМОВА

Наприкінці минулого року біля гуртівні «ПАККО» і на вулиці Лесі Українки в Луцьку поблизу Центру надання адміністративних послуг з’явилися зелені контейнери, в які можна складати вживаний одяг, взуття. Коли їх відкрили вперше, речей було небагато. Але з часом містяни стали активнішими. Тож одягу, взуття у контейнерах побільшало. Якщо на перших порах набиралося 15 – 20 коробок, то тепер – більше 50.

Речі, які приносять люди, волонтери доставляють на склад міського територіального центру соціального обслуговування, що на вулиці Данила Галицького.

Контейнери зроблені таким чином, що вкинути речі можна, а витягнути – ні. До того ж встановлені в місцях, де є відеокамери, щоб убезпечити від вандалізму.

– Ось скільки вже зібрали за півтора місяця, – показує гору пакетів ініціатор доброї справи, працівниця Луцького ЦНАПу Олена Кравчук. – Тут, певне, більше ніж тонна. Є багато якісних речей. Трапляються навіть шкіряні куртки, хутряні вироби.

Сортувати того дня зійшлося понад 10 небайдужих лучан. Багатодітна мама Ніна Хоміцька навідалася разом із чоловіком Олександром.

– У мене семеро дітей, – каже жінка. – Раніше брали одяг на вулиці Рівненській, гуманітарку для багатодітних. Потім сказали, треба платити, бо на кордоні беруть митний збір. Але якби я могла, то не йшла б туди. А тут можна взяти безкоштовно. Тож приходжу вже вдруге. Приношу одяг своїх дітей, з якого виросли. Допомагаю дівчатам посортувати і собі щось підберу.

– Речі хороші. Дивіться, яка симпатична сорочка, майже не ношена, – показує волонтерка Валентина. – Я підібрала своїй дворічній доньці курточку – дуже задоволена, бо дитячі речі зараз дорогі.

Михайло Денисюк, що відгукнувся на запрошення допомогти у соцмережі, заклеював скотчем картонні коробки (ними забезпечує волонтерів книгарня «Є»). Дізнавшись про збір одягу, віддав свій костюм. Він уже не носить, а комусь ще, може, згодиться.

Речей того дня назбиралося багато, тож роботи вистачало всім, хто прийшов на поміч Олені. Волонтери розкладали їх за видами: жіночий трикотаж, зимовий одяг, дитячий, білизна, взуття. Окремо – книги, диски, іграшки. Все в хорошому стані — чистеньке, акуратне. Правда, траплялися і непридатні для вжитку – брудні чи порвані. Їх назбиралося два чималі кульки. Усе це піде в КП «Ласка». Тож волонтери просять лучан поважати себе і не кидати такі речі в контейнери.

Контейнер біля ЦНАПу швидко наповнюється.

Сортували одяг добровільні помічники Олени на вулиці при мінусовій температурі. Морозець щипав щоки, мерзли руки, і жінкам доводилося хукати на них, аби хоч трохи зігріти. Та й людям, які приходять, щоб вибрати щось, незручно порпатися в коробці чи кульку, шукаючи потрібне. «Добре було б, якби все розвісити й акуратно скласти», – мріє Олена. Але для цього потрібно мати приміщення. З таким проханням зверталася до міської влади. Тож сподівається, що до неї прислухаються. А поки що склад на вулиці Данила Галицького діє як перевалочна база. Сюди звозять речі. Звідси забирають їх. Приходять малозабезпечені, багатодітні чи люди, котрі потрапили в складну ситуацію, вибирають необхідне. До речі, і доставка, і розвезення – теж клопіт Олени. Доводиться брати таксі чи подругу просити. Тішиться, що громадська організація «Ми – Плюс» пообіцяла дати транспорт. Тендітна Олена вміє організувати інших. Розповідає, що зимові куртки, теплі речі волонтери відправляють на Схід біженцям — налагодили контакт із організацією «Восток SОS». Частина зібраного піде у сиротинці. Отримати безкоштовно необхідне можуть і малозабезпечені, багатодітні та безхатченки.

– Напишіть, щоб люди не соромилися приходити до нас, – каже моя співрозмовниця. – Підберуть собі одяг чи взуття. А не хочуть безплатно – можуть відпрацювати на сортуванні. Нам робочі руки потрібні.

Отримати безкоштовно необхідне можуть і малозабезпечені, багатодітні та безхатченки.

Поцікавилася у неї, звідки з’явилася ідея збирати речі, що були у вжитку, в соціальні контейнери.

– У мене і в друзів накопичилося багато одягу, який вже не носили, – розповідає. – Гадали, куди його подіти. Не викидати ж хороші речі? А в Польщі я не раз бачила вздовж доріг контейнери, куди люди складали непотрібний їм одяг. Такі ж стоять і у Львові, Івано-Франківську. В європейських країнах цивілізована практика збору існує давно. У нас же нерідко одяг виносять до смітників. Тож я й подумала, а чому б не збирати його. Торік на форумі розвитку Луцька подала ідею розмістити соціальні контейнери у місті. Представники проекту британської ради «Активні громадяни» фінансово підтримали ініціативу.

Виділених коштів для виготовлення двометрових металевих контейнерів не вистачило. Тож довелося долучитися до доброї справи депутату Луцької міської ради Валерію Бондаруку. Контейнери зроблені таким чином, що вкинути речі можна, а витягнути – ні. До того ж встановлені в місцях, де є відеокамери, щоб убезпечити від вандалізму.

Схоже, європейська практика збору вживаних речей прижилася в Луцьку. Адже контейнери активно наповнюють і відкривають тепер щотижня. Проектом зацікавились і в інших містах України. Олені телефонують із Києва, Херсона, просять поділитися досвідом. Тож, думається, добра справа поширюватиметься Україною.