«Якщо керівники лісгоспів не займуть активну позицію до тих, хто ріже деревину та копає бурштин, то будуть винні»

Сергій НАУМУК

Про проблеми лісової галузі на Волині відомо не від учора. Час від часу правоохоронці оприлюднюють інформацію про порушення, лісівники заявляють про втручання у їхню діяльність. Ці дуелі явно не сприяють роботі галузі. Тим більше, що часто за тими чи іншими гучними заявами криється не бажання навести лад, а намагання використати ситуацію для чиїхось (приватних, партійних, відомчих тощо) інтересів. Нещодавні обшуки у приміщенні Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, що їх проводили співробітники Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Нацполіції, вочевидь, стали останньою краплею для голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Очільник виконавчої гілки влади Волині скликав на нараду лісівників та правоохоронців. Ваги заходу додавав склад учасників, адже не кожен день до актуальної розмови долучаються начальник профільного управління, прокурор області, керівники управління СБУ, поліції області. Основною метою зібрання було знайти точки дотику між різними відомствами.

За порядок у лісі відповідає лісник. А якщо не може справитися, то кличе правоохоронців на допомогу або подає до суду на відшкодування збитків.

— Непрості взаємини, що склалися між керівниками лісогосподарських підприємств та представниками органів місцевого самоврядування, заполітизування ситуації та багато інших аспектів спонукали запросити всіх за круглий стіл. Я високо оцінюю можливості галузі, бо побачив їх, коли ми робили фортифікаційні споруди у секторі «М». Величезну допомогу надали працівники лісгоспів у боротьбі з нелегальним видобутком бурштину. Водночас ряд керівників допустили серйозні порушення, були відсторонені від роботи і щодо них ведуться кримінальні розслідування, — зазначив Володимир Гунчик.
Як доповів начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, за минулий рік дохідність підприємств управління збільшилася. З початку 2017-го до бюджету сплачено 29 мільйонів гривень, єдиного соціального внеску — 8 мільйонів. Відомчі підприємства за 2016 рік мусили відповідати на
880 запитів правоохоронців, пройти 190 перевірок контролюючих структур та захищати свої інтереси у понад
50 судових процесах.
— Нам зусібіч дають поради, як працювати, на нас зробили статистику правоохоронні та контролюючі органи. Маємо затяжний конфлікт із Державною екологічною інспекцією. Дві структури, які повинні співробітничати, чомусь мають різне бачення. Держекоінспекція звинувачує управління, ніби ми завдали збитків на
14 мільйонів гривень, хоча ця сума нічим не підтверджена. У нас є матеріали, які засвідчують, що у
2016 ро­­­­­­­­­­­­ці фахівцями екологічної інспекції щодо працівників підприємств лісової галузі було складено
257 протоколів на загальну суму збитків 227 тисяч гривень. Розмір штрафів — 30 тисяч гривень. Цих фактів ми не заперечуємо. Але де 14 мільйонів? — запитав Олександр Кватирко.
— Протягом 2015 року за результатами перевірок складено 198 протоколів на суму штрафів 17 тисяч гривень, нараховано 2,7 мільйона гривень збитків. У 2016-му таких документів було вже 366, а сума стягнень становила 35 тисяч гривень, нараховано понад
14 мільйонів гривень збитків. Звідки вони взялися? Основні дві справи — це рубка в заказнику «Зубр» у Ківерцівському районі (заподіяно шкоди на понад
7 мільйонів гривень) та у Ковельському лісгоспі на землях Міноборони (сума збитків перевищує 6 мільйонів гривень). Стосовно співпраці, то ми ніколи не відмовлялися виїхати на спільні рейди з лісівниками та правоохоронцями, — у свою чергу зазначив заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Дудка.
Олександр Кватирко обґрунтував, чому площі лісів за останні два роки нібито зменшилися на 2 тисячі гектарів: у 2012-му проводили лісовпорядкування, рубка головного користування збільшилася з 461 тисячі до 722 тисяч метрів кубічних. Відповідно зросла і територія зрубів, але щороку заліснюють більші ділянки, аніж вирізують. Однак землі вважають незалісненими до моменту, коли лісові культури зімкнуться. Аж тоді (через 6–7 років з часу посадки дерев) площі переводять у вкриті лісом.
Чимало йшлося на нараді і про незаконні вирубки.
— Функція охорони зводиться до того, щоб після закінчення календарного року зробити інвентаризацію лісів і направити документи правоохоронцям. Здобути докази через довгий період неможливо. Бажано проводити інвентаризацію частіше. Ми не здатні розкрити порушення, якщо пройшло багато часу, — зазначив прокурор області Максим Киричук.
Разом з тим він зауважив, що лісівники надають чималу допомогу в боротьбі з незаконними бурштинокопачами. Минулого року на ці потреби витратили 2 мільйони гривень (паливо, продукти харчування, пальне тощо).
— За порядок у лісі відповідає лісник. А коли не може справитися, то кличе правоохоронців на допомогу або подає до суду на відшкодування збитків. Якщо керівники лісгоспів не займуть активну позицію до тих, хто ріже деревину, копає бурштин, то будуть винні, — підкреслив Володимир Гунчик.
Очільник волинських поліцейських Петро Шпига навів приклад, коли було повідомлення про рубку і навіть нанесення тілесних ушкоджень лісівникам на Цуманщині. Проте коли довелося писати заяву в поліцію, всі відмовилися.
— Лісники бояться, бо кожен був у цих схемах, мав справи із затриманими і кожного лякає відповідальність: почнуть говорити про спільні крадіжки чи не почнуть. Нам треба працювати гуртом, повинна бути взаємодія. Виявляйте у своїх рядах тих, хто замішаний у тіньових оборудках, і нам буде легко діяти разом, — сказав Петро Шпига.
Також на нараді неодноразово поверталися до теми військових лісництв. Ще у 1990-і Міноборони передало частину земель Поворського полігону Городоцькому та Камінь-Каширському лісництвам. Проте у 2013 році Господарський суд Волинської області скасував державні акти на право держлісгоспів постійно користуватися спірними землями. Мовляв, лісівники витратили на впорядкування цих територій чималі гроші, а потім виявилося, що рішення незаконне. На це Володимир Гунчик іронічно зауважив, що так можна й Акт Незалежності України відмінити, бо процедурно хтось не так прапор заносив у зал.