Проблема 30.03.2017, 14:46

До кінця навчального року школярі-«чорнобильці» сидітимуть без гарячих обідів (Відео)

Ще на початку лютого в навчальних закладах районів, що належать до території, забрудненої внаслідок аварії на ЧАЕС, припинилося гаряче харчування. Безплатні обіди для школярів – одна з небагатьох пільг, що залишилася для дітей цієї категорії, але внаслідок бюрократичної тяганини і з нею виникла проблема

Інна ПІЛЮК

Піци забагато таки буває
Реальним віддзеркаленням критичної ситуації з відсутністю гарячого харчування учнів може стати кожна школа Любешівського, Камінь-Каширського чи частини Маневицького району.
Залізниця, що на Любешівщині, – село велике. Проживає тут півтори тисячі людей. У місцевій школі навчається майже три з половиною сотні учнів. У коридорах гамірно і весело. От тільки в їдальні замість гарячих страв на тарілках – бутерброди та піца.

Нові торги призначені аж на середину травня. Ще двадцять днів необхідно чекати для можливого оскарження їхніх результатів. Тож раніше нового навчального року у шкільних їдальнях борщем не запахне.

Жителька села Ольга Бринчук збирати своїх школяриків (у неї їх четверо) починає ще вдосвіта. Кожному готує обід, який можна взяти з собою. Вибір «дорожнього» меню невеликий. Дає таке, що не зіпсується і що не потрібно підігрівати. А ще ж намагається догодити дитячим смакам. От і мусить витрачати поміж вранішніми сільськими клопотами добру годину на те, аби зготувати тормозки, з якими у школі не були б голодними.
В аналогічній ситуації опинилися батьки ще двадцяти тисяч учнів трьох районів. Скільки часу дитяче здоров’я витримає такий раціон, вони навіть не хочуть думати. Дорослі з не меншою ностальгією, ніж діти, згадують повноцінне харчування, що оплачувала держава, а готувала шкільна їдальня. Були тут завжди смачні гарячі страви, овочеві салати, свіжі фрукти.

Наш відеосюжет – https://www.youtube.com/watch?v=jKliL20FGkQ :

Тендер — 16 травня, за два тижні — літні канікули. Коли ж їсти?
Тепер учні стали заручниками довгої дороги бюджетних грошей до їхнього кінцевого призначення. На початку 2017 року кошти на пільгове харчування надійшли із запізненням на два місяці, і саме це призвело до колапсу. Чиновники кажуть, що спрацювали оперативно й зі свого боку намагалися якнайшвидше оформити всі документи, необхідні для тендеру, без якого в організації харчування не обійтися. Зінаїда Оласюк, начальник управління соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації, поінформувала про те, що гроші прийшли 24 лютого, а через три дні вже була готова вся документація. Вартість закупівлі харчування для Любешівського району мала сягнути майже 25 мільйонів гривень. Але на початку березня тендерний комітет оголосив про перенесення торгів, які мали ось-ось відбутися.
От і склалася нелогічна ситуація, коли гроші на гаряче шкільне харчування лежать на рахунку, але використовувати їх можна буде лише після проведення закупівель. Такий закон, і проти нього – ніяк. Нові торги призначені аж на 16 травня. Ще двадцять днів необхідно чекати для можливого оскарження їхніх результатів. Тож раніше нового навчального року борщем не запахне, як би цього не хотіли всі по обидва, так би мовити, боки шкільної їдальні.

А поки розкошуйте на… 8 гривень
Допоки тендер не відбудеться, батьки отримуватимуть компенсацію на харчування у розмірі 8 гривень на день. Чи можна за ці гроші нагодувати дитину і як вийти з тупикової ситуації – такі питання стали предметом обговорення на загальношкільних батьківських зборах. Усі присутні зійшлися на думці, що якби суму компенсації держава збільшила до того рівня, якого б вистачало на організацію харчування (за чорнобильською пільгою бюджет оплачував обід вартістю понад 30 гривень), батьки готові самі вибирати надавача послуг і контролювати його роботу. Такий досвід уже має Любешівський НВК, роботою підприємця задоволені і батьки, і діти.
Директор Залізницького НВК Сергій Кутинець дивується абсурдній ситуації, в якій чомусь не можна провести тендерні закупівлі заздалегідь, наприклад у четвертому кварталі минулого року, або організувати їх відповідно до графіків навчального, а не календарного року (що логічніше). А на перспективу відстоює думку, що єдиним правильним виходом у ситуації є відмова від централізованої організації харчування і створення системи, коли «гроші ходять за дитиною». Такий досвід щодо пільговиків успішно працює в сусідніх країнах. Якщо його впровадять і в нас, підприємці будуть зацікавлені організовувати харчування. Принаймні у Любешівському районі вже є охочі надавати такі послуги.
Начальник управління соцзахисту Любешівської райдержадміністрації Зінаїда Оласюк розповідає, що управління не-
одноразово зверталося з відповідною ініціативою до Мінсоцполітики, але відповіді досі не отримали. Тому на період мовчанки просять урегулювати хоча б питання про те, аби дія попереднього договору про надання послуг з харчування автоматично продовжувалася до моменту укладення наступних угод. З аналогічними проханнями звернулися і до народного депутата від цього округу Ірини Констанкевич.
– Насамперед скажу, що ситуація була прогнозована, адже про те, що треба оголошувати тендерну процедуру, знали всі, починаючи від міністерства і закінчуючи місцевими чиновниками, — зауважила депутат Верховної Ради. – Усі були в курсі, що з лютого умови попереднього року закінчаться і треба оголошувати конкурси, готувати нову процедуру організації харчування. Знали, але цього не зробили. І, на жаль, майже 22 тисячі волинських дітей, захищених законом у своїх пільгах, на які держава виділила з бюджету 100 мільйонів гривень, залишилися без нормального харчування. Як виправляти ситуацію? Ми активно спілкувалися з громадами, батьками, директорами шкіл. Хочемо створити своєрідний полігон для обговорення цієї проблеми, щоб вийти на конкретну модель організації харчування на майбутнє. Бо від цього потерпають не тільки волинські діти, а й діти Рівненщини, Житомирщини, Київщини. До речі, кілька районів у тих областях все-таки зуміли вчасно організувати необхідні процедури і виграти тендери, про що свідчать протоколи. А більшість опинилася біля розбитого корита. Тому, на мою думку, нашими наступними кроками мають стати пропозиції внести зміни до законів про цю пільгу і, можливо, до документів, які регламентують механізм організації харчування дітей-«чорнобильців», наголосила Ірина Констанкевич.