О загребущий, судорожний час!

О загребущий, судорожний час!
Чорний Едем… посередині нас.
А ми забули заповіт і суть.
I знов спасати світ іде І Iсус.
I кожен, спотикаючись, за поли
Спасителя хапає, аж доколи
Не вирве хоч би клаптичок поли –
I все, немов прощення відмолив.
Iде зухвало далі торгувати
Душею, лахом, тілом, словом, братом,
Ще й доказати святість власну може: –
– А в мене — он, благословення Боже.
Ніна ГОРИК.

 

УВАГА: НАГОЛОС!
ві льха, але вербА
«А над самою водою верб а похилилась»
(Тарас ШЕВЧЕНКО).
«Не хилися, в і льхо, бо й так мені гірко»
(народна пісня).

 

…ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…
…верба — одне з найшанованіших дерев України («Без верби й калини нема України»). У язичництві слово верба об'єднувало два поняття: «вер» — всесвіт, (верх) «ба» — мати (баба), що дає життя. Коли Христос урочисто входив в Єрусалим, його вітали пальмовим гіллям. Українські християни на спогад про це освячують вербу, бо вона найраніше від усіх дерев випускає галузки й листочки, що символізує пробудження до життя. Тому й Вербна неділя, у багатьох народів — Пальмова, у сербів — Цветна, у болгарів — Цветніца, у словаків — Квітна.

 

КОЛИ НА ВЕРБІ ГРУШІ РОСТУТЬ?
Коли йдеться про якусь нісенітницю, безглузду вигадку, вживають фразеологізм «на вербі груші ростуть».
«Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть».
(Марко ВОВЧОК).

 

ЗОЛОТІ КУПОЛИ ЧИ ЗОЛОТІ БАНІ?
Вживати українські іменники баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол, радить мовознавець Олександр Пономарів. «Підійшли ближче, побачили верховини церков — і з золотими банями, і з блакитними». (Панас МИРНИЙ); «Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою».
(Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ); «Сонце зачервонило маківки церков». (Олесь ГОНЧАР).

 

НЕМАЄ ДЗВОНА ЧИ ДЗВОНУ?
Коли йдеться про дзвін як предмет, що має бути на дзвіниці храму, то треба писати закінчення — а: немає дзвона, а коли прислухаєтеся, чи не почалася служба Божа, то вам не чути дзвону (звуку).
До речі, дзвіниця — з одним — н!

Ведуча рубрики Лариса ЗАНЮК.
(e-mail: [email protected])