Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Без «десятки» у шахт немає перспективи

Волинь-нова

Без «десятки» у шахт немає перспективи

Але на будівництво нового підземного підприємства досі не надійшло жодної копійки із запланованих на 2017 рік 150 мільйонів гривень

Алла ЛІСОВА



Перший квартал для волинських гірничих підприємств ознаменувався позитивними подіями. На шахті «Бужанській» здана в експлуатацію довгоочікувана лава №444. На черзі — монтаж ще однієї. Запустили в роботу нову лаву й на відокремленому підрозділі — шахті №9, яку завчасно хотіли записати до тих, що вже відпрацювали свої запаси й повинні йти на закриття. До речі, якраз цей відокремлений підрозділ став, образно кажучи, рятівною соломинкою для всього державного підприємства «Волиньвугілля», видаючи на-гора якісну продукцію. Так, наприклад, у березні при плані 10,3 тисячі тонн видобуток становив понад 7,3 тисячі тонн палива. Незважаючи на те, що зношеність вуглевидобувних комбайнів становить більш як 70 відсотків, шахтарі стараються своїми силами лагодити обладнання і виконувати поставлені завдання. Саме завдяки реанімованій в механічному цеху шахти техніці запустили 458-му лаву.



Головна ставка робиться на будівництво десятої шахти, на якій, за скромними підрахунками фахівців, при ритмічному видобутку вугілля роботи вистачить для більш як тисячі працівників майже на сорок років.



Покладають певні надії і на «Бужанську», працівники якої в силу об’єктивних, а дещо і суб’єктивних причин, пов’язаних зі страйком, у березні видали на-гора всього 2,9 тисячі тонн вугілля (план — 10,4 тисячі). Однак уже найближчим часом очікують покращення всіх економічних показників. Головний з них — зольність вугілля, яка тепер повинна становити 27—30 відсотків. А це дасть змогу безпосередньо, без збагачення, відправляти паливо на теплоелектростанції. За «вироблений» товар гірники отримуватимуть гроші. Таким чином підприємство, фінансово-господарська діяльність якого в останні роки є збитковою, має всі шанси вийти на рівень, близький до рентабельності. А з огляду на те, що промислових запасів кам’яного вугілля на цій копальні більш як 5 мільйонів тонн, то цілком реально, аби вона на 20— 25 років забезпечила роботою кількасот шахтарів, сплачувала податки.
Та, попри все, сьогодні головна ставка робиться на будівництво десятої шахти, на якій, за скромними підрахунками фахівців, при ритмічному видобутку вугілля роботи вистачить для більш як тисячі працівників майже на сорок літ. Притому, якщо задіяні будуть дві лави, то за рік-два шахта може стати прибутковою. Тому й планується навколо «десятки» згуртувати кращих фахівців.
А поки що підстав для оптимізму небагато. На кінець першого кварталу на будівництво не надійшло жодної копійки із запланованих на нинішній рік 150 мільйонів гривень. До слова, торік у Держбюджеті було записано 100 мільйонів, із яких підприємство отримало менше 50. Якщо навіть ці кошти почнуть надходити регулярно, приміром, із завтрашнього дня, то шахтобудівникам треба докласти зусиль, аби їх освоїти. А якщо це станеться, як зазвичай, у другій половині року або й під його кінець, то де шукати винного й у якому столітті відзначатимемо здачу довгобуду?
На одній з останніх оперативних нарад голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик, аналізуючи стан справ на нововолинських вугільних підприємствах, вказав на необхідність якнайшвидшої здачі в експлуатацію шахти №10 як стратегічно важливого об’єкта. Він зазначив, що тепер щомісяця проводитимуть зустрічі із залученням усіх відповідальних осіб копальні, представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, місцевої влади. Робиться це з метою привернення більшої уваги до проблем будівництва, бо крапля камінь точить, як висловився нововолинський міський голова Віктор Сапожніков. А ще — дасть змогу тримати на контролі кожен метр прохідки, без завершення якої не бачити вугілля з нової шахти. А без «десятки» вугільна галузь краю не має жодної перспективи.


 

Telegram Channel