Чи справді віола — цвинтарна квітка?
«Перед Проводами висадила на могилах рідних ці квіти, їх у народі ще називають братиками, а решту розсади, нею поділилася знайома, тикнула на клумбі біля хати. Побачивши це, сусідка аж руками сплеснула: «Навіщо ти це зробила?! То ж цвинтарні квіти, у них недобра, мертва енергетика. Садити їх біля дому — погана прикмета, вони накликають нещастя!»
Василина САДОВА
То що мені тепер — знищити квіти? Чи, може, моя сусідка помиляється?» — запитує нас читачка із Каменя-Каширського, яка попросила не називати її імені, бо не хоче псувати стосунків із сусідкою.
Віоли витримують невеликі весняні приморозки й комфортно себе почувають при невисокій температурі, належать до невибагливих рослин.
Давайте розберемося. Справді, братики цієї пори — найпопулярніші квіти на сільських і міських кладовищах, бо їхні властивості нас найбільше влаштовують. Вони розмаїто-гарні, їхнє суцвіття чимось нагадують дитячі личка, а кольорів і відтінків — безліч. Віоли витримують невеликі весняні приморозки й комфортно себе почувають при невисокій температурі, належать до невибагливих рослин. Ось тому ми й віддаємо їм перевагу, намагаючись прикрасити могили рідних, на яких буваємо, погодьтеся, від випадку до випадку. Тобто ми самі створили братикам «славу» цвинтарних квітів, приписавши якусь «важку» енергетику. Про це сказала і героїня наших публікацій, майстер-озеленювач комунального підприємства «Парки та сквери м. Луцька» Алла Можелюк.
Ми зустрілися на проспекті Волі, де бригада озеленювачів під її керівництвом висаджувала на клумбах традиційні... віоли.
— Коли б це були надмогильні квіти, хіба б ми прикрашали ними місто? — усміхається Алла Василівна. — Погляньте, які вони гарні! Але десь до середини червня, коли температура значно підвищиться, вони витягнуться і втратять свою декоративність. Тоді ми їх поміняємо на літники...
Залишається додати, що ця квітка із сімейства фіалкових відома із незапам’ятних часів і нараховує, за різними даними, від 400 до 700 видів. Деякі віоли є ендеміками південноамериканських Анд, інші зустрічаються в субтропіках Бразилії, в Австралії і Новій Зеландії.
Перші згадки про селекційні роботи з виведення гібридів віоли датуються 1683 роком. Знайомство європейців із видом віола Вітторка, що є гібридом віоли жовтої, віоли алтайської та віоли триколірної, відбулося у ХІХ столітті. Ці прекрасні квіти почали вплітати у святкові гірлянди, прикрашати ними приміщення під час урочистостей.
Ми знаємо братики як дворічників, але ця трав’яниста рослина може бути і однорічником і багаторічником висотою від 15 до 30 сантиметрів. Є гібриди, які можуть цвісти ціле літо або двічі за сезон. Віола дає самосів, але не надто рясний, з часом квіти дрібнішають. Виростити їхню розсаду у домашніх умовах не надто складно. І ще одна перевага: вона непогано приживається і під час цвітіння. Чи не тому ми обираємо її для цвинтарів?!
Тож відкиньте всі страхи й упередження, садіть і вирощуйте братики біля своїх осель, погляд їхніх прекрасних оченят принесе вам чимало втіхи. Адже ще одна їхня народна назва російською мовою — «анютины глазки».
