Сумку листоноші Петру Сацику передав майже 40 років тому батько–фронтовик

Уже чотири десятиліття Петро Сацик (на фото) із Любешова працює у сфері зв’язку. Символічно, що сумку листоноші йому передав батько Улян, який понад 30 літ був поштарем у рідному селі Угриничі Любешівського району. Чотири роки Петро Улянович доставляв кореспонденцію односельчанам, потім перейшов працювати у районний відділ зв’язку, два роки був заступником начальника, сьогодні трудиться на посаді старшого інструктора. Робота не кабінетна, з постійними виїздами у сільські відділення, спілкуванням як із колегами–поштовиками, так і з клієнтами.

За 40 літ я був у всіх любешівських не тільки селах, а й хуторах та хутірцях.

–  Праця листоноші, оператора чи начальника сільського відділення, – важка, – каже Петро Улянович. – Через те наших трудівників, а це в основному жінки, називаю бджілками. Їх чекають, виглядають у найвіддаленіших селах. Особливо люди старшого віку, самотні. Пошта надає понад 50 послуг. Але для цих людей неоціненною є і та «робота» листоноші, яка не входить до офіційного переліку – це можливість поспілкуватися, поділитися новинами. Тож радію, що нам вдалося зберегти всю мережу поштових відділень району – а їх є 25.

 –  За 40 років я був у всіх любешівських не тільки селах, а й хуторах та хутірцях, – продовжує Петро Сацик. – Їх стало менше, ніж колись, але, певно, все одно більше, ніж в інших районах. І листоношам тричі на тиждень у будь-яку погоду доводиться намотувати десятки кілометрів, щоб дійти до кожного передплатника з газетою «Волинь-нова»!

Петро Улянович каже: жодного разу не пожалів, що колись мама Євдокія Семенівна та батько Улян Йосипович наполягли, аби став поштарем: «Завжди старався тримати високу планку професіоналізму, яку задав ще батько, вкладати душу в роботу».

«Завжди старався тримати високу планку професіоналізму, яку задав ще батько, вкладати душу в роботу».

За цей час Петро Сацик був удостоєний багатьох відзнак та нагород, окрім того, ось уже 23 роки очолює профспілкову організацію поштовиків Любешівського району.

– Я думаю, мені у житті пощастило, що стільки літ пропрацював у сфері зв’язку, – каже Петро Улянович. – Можу твердо сказати, що пошта – це не просто робота, це спосіб життя.

P. S. Цими днями Петро Улянович Сацик відзначає 60–річчя. «Волинь–нова» вітає представника славної поштової династії з ювілеєм і бажає йому всіх гараздів. З роси і води, Петре Уляновичу!

Василь УЛІЦЬКИЙ.