«Під чужими мундирами — українські серця»
Рівненський історик Тарас Пилипович видав монографію, в якій дослідив участь українців у польській армії в період Другої світової війни. Зокрема, лише під командуванням генерала Владислава Андерса в ті часи воювало близько 3 тисяч українців. Саме про їхній бойовий шлях йдеться на сторінках книги
Валентин СТАВСЬКИЙ
Польська армія під командуванням генерала Владислава Андерса створювалась на території СРСР у 1941–1942 роках. До її складу увійшли військові, які потрапили в полон у 1939-му, після окупації Західної України і Білорусі радянськими військами.
Українці охоче одягали польські мундири, адже це був чи не єдиний шанс втекти з СРСР.
За словами Тараса Пилиповича, сьогодні вже встановлено, що в цьому формуванні перебувало близько 3 тисяч українців. Багато з них віддали своє життя за перемогу.
Армію Андерса створили для спільної з червоноармійцями та союзними військами протидії німцям. Українці охоче одягали польські мундири, адже це був чи не єдиний шанс втекти з СРСР.
Був момент, коли польське командування побачило, що національні меншини почали кількісно переважати поляків, і заборонило приймати їх у Військо Польське. Тоді українці називали себе поляками, щоб потрапити в ту армію, інакше б опинилися в Сибіру.
У монографії «Під чужими мундирами — українські серця» Тарас Пилипович проаналізував бойовий шлях наших земляків під проводом польського генерала Владислава Андерса. Зокрема, це військове формування брало участь в одній з найкровопролитніших битв під італійським абатством Монте-Кассіно. Саме армія Андерса відіграла там вирішальну роль. І перший бункер в обороні захопив уродженець Рівненщини Михайло Паньковець.
Наразі участь українців у складі іноземних формувань під час Другої світової війни мало досліджена. Історики намагатимуться це виправити. Важливо, щоб зараз у пошуках точок примирення між українцями і поляками фігурувала ця тема. І щоб сусіди знали про внесок українців у боротьбу за їхню свободу.
