«Соняшникове насіння для павича — наче наркотик»
Колишній шахтар утримує на обійсті ціле пташине царство
Людмила ТРУБНІКОВА
Віталій Калітка, житель села Тишковичі Іваничівського району, свого часу працював на нововолинських копальнях. Але шахтарські проблеми, пов’язані з невиплатою заробітної плати, змусили чоловіка покинути гірничу справу й шукати інші варіанти заробітку грошей, аби прогодувати родину. Зізнався, що любов до птахів у нього була ще з дитячих років, але тільки у дорослому віці завів у власній господарці найрізноманітніше пернате царство. Жителі села по-різному намагаються скрасити буденність: у когось подвір’я потопає у квітах, хтось із каменю зводить цілі замки, а у мого співрозмовника біля будинку поволі походжають цесарки, фазани та павич Асім. Часом райська птаха гордовито сидить на паркані, розпустивши хвоста, що виграє на сонці кольорами.
«Розкине по землі хвоста — і мусимо обходити стороною, щоб не поламати таку красу»
— Чи важко утримувати заморську птицю? Мабуть, і прогодувати її непросто?
— Наш Асім у першу чергу дарує естетичне задоволення. Вийде, буває, на подвір’я, розкине по землі хвоста — і мусимо обходити стороною, аби ненароком не поламати пір’я. Але як то гарно подивитися! Хтось до зоопарку їздить побачити павича, а ми ним любуємося вдома. Шкода, що зараз у нього немає пари, може, й сумує через це. Ми його купили маленьким, так значно дешевше. Зараз за такого павича потрібно викласти 2–3 тисячі гривень. Але краса цього варта.
Перепілки — єдині домашні птахи, яких можна утримувати навіть у квартирі.
— Кажуть, ці птахи, так би мовити, з характером.
– Є трохи. Особливо дратували його сусідські індики: як їх чув, то міг і на дах хати заскочити. Але зараз подорослішав, агресії не проявляє. Єдиною пристрастю залишається соняшникове насіння. Тільки–но вчує, як зашурхочу ним у кишені — відразу тут як тут. Воно для нього, мов наркотик.
— Знаю, що маєте й різні породи голубів, як на все знаходите час?
— Птахи не обтяжують, навпаки, тішать і умиротворяють душу. Кажуть, що на воду, вогонь і голубів можна дивитись безкінечно. Впевнений, пернаті посланці небес приносять у родину щастя. Не випадково на весіллі існує звичай випускати їх у політ, аби в молодят було безхмарне сімейне життя. Маю різні породи голубів: кур’єри, дутиші, поштові. Утримувати їх — справа доволі затратна, бо окрім вітамінів, зернових, потребують багато зелені та овочів.
«Коли цесарки кричать — значить, погода зміниться»
— Ви ще розводите перепілок, це такий бізнес, додатковий дохід для родини, чи турбота про здоров’я, адже про користь перепелиних яєць давно відомо?
— Перепілки — єдині домашні птахи, яких можна утримувати навіть у квартирі. Складного в їхньому розведенні та догляді немає нічого. Для вирощування в домашніх умовах потрібен інкубатор, отже проблем із квочкою не виникає. Їхнє м’ясо дуже ніжне, про властивості перепелиних яєць годі й говорити. Ми своїх дітей вчимо пити яйця, їх вистачає на всю родину, а також для того, аби щось вторгувати на ринку.
— Чи правда, що вже за місяць курча перепела виростає й починає нести яйця?
— Не вірте, бо навіть при найкращому догляді таке навряд чи можливе. У ліпшому випадку перепілка виростає за 2–3 місяці.
— На подвір’ї прогулюються ще й цесарки. Їх теж тримаєте для краси?
— Цесарки — царські птахи, хоч і не примхливі. За правильного утримання і годування доволі швидко ростуть. М’ясо ніжне, соковите, має присмак, характерний для дичини. Яйця цесарок (40 — 45 г) менші за курячі, але в півтора раза багатші на вітаміни. А ще цесарки є хорошими барометрами погоди, коли вона змінюється — вони кричать.
«Утримувати фазанів так само легко, як і курей»
— А звичайні кури є у вашому господарстві?
— Маємо декілька порід, годуємо їх задля яєць та м’яса, часом на ринок продукцію возимо, адже у селі свіжа копійчина завжди потрібна. Деякі породи курей використовуємо для потомства. А ще розводимо на пташиному дворі фазанів.
— Мабуть, це теж складно?
— Утримувати фазанів майже так само легко, як курей. Вирощуємо їх заради дієтичного м’яса. Продукт містить білок, що легко засвоюється, у його складі відсутній холестерин. У нас їх висиджують кури окремих порід. Але на подвір’ї фазани швидше для краси.
— Як інші члени родини ставляться до вашого захоплення?
Підтримують. Коли мене немає, із задоволенням доглядають наш маленький зоопарк. 11-річний син Назар йде моїм шляхом. Дуже любить птахів і вже почав розводити папуг порід корелла та нерозлучники.
Колишній гірник любив птахів з дитинства.
Віталій Калітка: «Краса варта того, щоб за павича викласти 2-3 тисячі гривень».
