Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
На межі Волині і Галичини хочуть відновити митницю

Волинь-нова

На межі Волині і Галичини хочуть відновити митницю

Cело Журавники Горохівського районумає потенціал стати привабливим для туристів

Там на кожному кроці можна наткнутися на сліди минулого. Перекази місцевих старожилів повняться цікавими відомостями. Нібито до городища вела дорога, мощена дубовими колодами, а з костьолу, від якого нині лишилися руїни, до церкви йшов підземний хід. Двоповерхову школу та храм у Журавниках побудував граф Басаліні, про якого «Волинь–нова» вже розповідала


Сергій НАУМУК


Чимало знає науковець, краєзнавець Іван Цимбалюк. Він уродженець цього села і збирає матеріали про історію малої батьківщини. Пан Іван провів нам цілу екскурсію на місцевому кладовищі, де поховано чимало знатних людей. Скажімо, там є склеп родини митників Шевченків, могила польського високопосадовця, який, дізнавшись, що на його країну напали два тоталітарні монстри — гітлерівська Німеччина та Радянський Союз, застрілився і був похований у Журавниках. Зберігся і пам’ятник, споруджений у 1861 році на честь звільнення селян від кріпацтва. Щоправда, частина написів замащена бетонним розчином, а металевої таблички, яка була на постаменті, вже немає.



« Її змурували у 1830 році, адже у ті часи поруч Журавників проходив кордон між Російською та Австро-Угорською імперіями.»



Поруч з сільським кладовищем, просто на орному полі, поховані німецькі солдати періоду Другої світової війни, розповів керівник спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. Окрім того, на околицях виявлено унікальне поховання угорських вояків 1916 року. Обидва місця потрібно досліджувати, ексгумувати і перезахоронювати останки полеглих.
А ще у селі, що на межі Волині та Львівщини, є унікальна будівля — російська митниця. Це єдина споруда такого типу у нашому краї. Її змурували у 1830 році, адже у ті часи поруч Журавників проходив кордон між Російською та Австро–Угорською імперіями. Разом із сільським головою Віталієм Сойком заходимо у величезні підвали. Колись тут були митні склади. Досі збереглися дубові полиці та штукатурка тих часів. Цеглу на будові використовували старішу — XVIII століття. Чимало її має клеймо у вигляді двох латинських літер «AZ». Це ініціали власника бранівської цегельні Александра Загурського.
— У радянські часи я взагалі не знав, що то за будівля. Тут усюди було замуровано. Приміщення використовував колгосп як склад хімікатів. З одного боку навіть добре, бо завдяки цьому воно збереглося у пристойному стані. Це єдина збережена митниця на Волині. Хочемо облагородити її і внести у реєстр пам’яток місцевого значення. Був би хороший туристичний об’єкт, — розповідає Віталій Євгенович.
Іван Цимбалюк додає, що якби знайти спонсора, то можна зробити музей митниці. Окрім історичного підґрунтя (розташований на межі Волині і Галичини), він матиме і добру логістику (митниця знаходиться поруч із дорогою Львів — Луцьк). Тож туристичні групи могли б запросто його відвідувати.
— «Волинськими старожитностями» розроблена програма проведення комплексних пошуково–археологічних робіт на території Журавників. Загальний обсяг коштів, необхідних для її реалізації — близько 11 тисяч гривень, — зазначив Олексій Златогорський.
А ще у Журавниках відомо про танк часів Другої світової війни. Під час боїв він загруз у болоті за селом. До кінця 1940–х місцеві хлопчаки гарцювали на його башті. Нині машина вже повністю зникла у болоті. Якщо його знайти і добути, то це стане ще однієї приманкою для підвищення туристичного потенціалу Волині.



Журавниківський сільський голова біля пам’ятника на честь звільнення від кріпацтва.



Приміщення митниці слугувало колгоспним складом.



Фрагменти надмогильного пам’ятника на місцевому кладовищі.


 

Telegram Channel