Утікає від хвороб… на 5 кілометрів
Жителька села Микуличі Володимир–Волинського району Світлана Гулюк підтримує здоров’я за допомогою рідкісного дерева гінкго білоба, яке, кажуть, є ровесником динозаврів. Його можна побачити хіба що у ботанічних садах і зрідка — у любителів–садоводів. Свого часу тендітний пагінець рідкісної рослини жінка придбала у рівненського травника, доктора народної медицини Анатолія Терещука. Аби повноцінно дожити до глибокої старості, цей знавець рекомендує ходити босоніж глиняною доріжкою, пити чаї із сушених чорнобривців та спати на кісточках із плодів. Більшість цих порад жінка випробувала на собі
Тетяна АДАМОВИЧ
І На Волині росте дерево–цілитель ХХІ століття
— На своєму городі, у саду й на дачі Анатолій Терещук зібрав екзотичні для наших країв рослини, переважно — лікарські. У нього є калган, синюха голуба, лофант, ехінацея пурпурова, кадило, годжі, — розповідає Світлана Іванівна. — А познайомив мене з ним батько Іван Данилович, котрий колись відпочивав у санаторії «Лісова пісня» й там зустрів пана Анатолія. Після того він часто телефонував у Рівне, писав листи, радився з травником, як вилікувати ту чи іншу недугу. Коли батько відійшов у засвіти, сама зверталася до нього по допомогу, купила чудодійне дерево.
« Ходіння босоніж по глиняній доріжці й вживання чаю з чорнобривців — це також лікувальні процедури від Анатолія Терещука.»
Хто би міг подумати, що у Микуличах є гінкго — найстаріше папоротникове дерево на планеті! Анатолій Терещук придбав його в одному з ботанічних садів два десятиліття тому, вивчаючи цілющі властивості. Раніше він працював викладачем у місцевому вузі, захистив кандидатську, а коли вийшов на пенсію, став більше цікавитися лікарськими рослинами. Якось йому випала нагода зустріти Івана Носаля — відомого в Україні травознавця. З тих пір рівненчанин усю територію довкола дому засіяв лікарськими рослинами. Одні привозив із ботанічних садів, інші — з лісу. Нині їх у травника більше сотні, вони ростуть у саду й кімнаті, бо вважає, що ліки з листя повинні вживати всі, хто хоче при здоров’ї дожити до глибокої старості. Вирощує й гінкго, ця рослина допомагає позбутися хронічної втоми, зміцнити імунну систему, поліпшити пам’ять, зменшити кров’яний тиск, лікує тромбофлебіт і варикозне розширення вен, прискорює реабілітацію після інсульту, помагає при аденомі простати, діабеті, хворобі Альцгеймера, ревматизмі, атеросклерозі тощо. Тож недаремно це дерево називають цілителем ХХІ століття.
Деревце невибагливе до ґрунтів, його можна вирощувати навіть на підвіконні, у горщиках для вазонів, — каже Світлана Гулюк. — Восени воно скидає листя. Для лікування беру сушене й перемелене — це добавка до їжі. Гінкго розширює судини і знижує тиск, у мене менше болить голова. Відвар або настоянку з нього приготувати легко. Оскільки у різні періоди в рослині утворюються не однакові речовини, збираю листя з червня по жовтень, змішую. До порошку додаю січений кріп або петрушку. Вживаю по дрібці двічі на день з їжею. Щоб приготувати настоянку з гінкго, беру 15 грамів сухого подрібненого листя, заливаю його 300 міліграмами міцної горілки й настоюю два тижні, щодня збовтуючи. Її вживають місяць чи три по чайній ложці двічі на день з перервами на десять днів.
Стежина здоров’я, що пахне чорнобривцями
— Ходіння босоніж по глиняній доріжці й вживання чаю з чорнобривців — це також лікувальні процедури від Анатолія Терещука. Їх цілитель радить тим, у кого болять ноги, порушений кровообіг в артеріях і венах, — розповідає Світлана Іванівна. — Якось у мене раптово опухли ноги, та так сильно, що навіть чоботи не могла взути. Телефоную у Рівне: «Що робити?» Травник порадив… втікати від хвороби на п’ять кілометрів, але цю відстань збільшувати поступово. Розпочала з кілометра, потім замахнулася на більше. Допомогло.
Крім того, Анатолій Іванович рекомендував ходити босоніж по глиняній долівці, бо і для себе облаштував таку стежину. Ця методика називається Су Джок — стимулювання певних точок на стопах, що, торкаючись поверхні глини чи землі, оздоровлюють певні органи, знімають втому, активізують кровообіг, тренують м’язи ніг. Походивши босоніж по глині, треба випити склянку трав’яного чаю з хвощем і чорнобривцями. Ці гарні пахучі літньо–осінні квіти також мають оздоровчі властивості, тому їх треба вживати при порушеннях обміну речовин, захворюваннях печінки, нирок, шлунка, підшлункової залози, для зниження артеріального тиску. Вони навіть настрій покращують. Чорнобривці можна додавати у компоти й киселі, які матимуть особливий аромат та зміцнюватимуть імунітет. Але зауважте, що у квітах багато ефірних олій, які підходять не всім. Для початку краще спробувати такий настій: одну квітку покласти у кухлик і залити окропом. Через 15 хвилин процідити й випити — тоді буде видно, підходить такий чай чи ні.
Ліки нині дорогі, тож доводиться шукати їх у природі, каже жінка. Й рекомендує рецепти, дію яких перевірила на собі. Якщо дуже болять ноги, попарте їх десять разів у кропиві, польовому хвощі й пирії — ці рослини заваріть і настоюйте. Хворі ступні масажуйте, розкачуючи качан кукурудзи із зернинами. Ходіть по камінчиках із кісточкових плодів. Для цього пошийте торбинку будь–якого розміру й наповніть її ними. Така «подушка» покращить сон, тому кладіть її, коли важко заснути. Молочай і кульбаба за три дні вилікують незадавнений грибок на нігтях — ці рослини заварюють і парять у розчині ноги чи руки, а ванночки з опалого листя каштану порятують від «панської» хвороби — геморою.
