Курси НБУ $ 39.23 € 42.44
Зв’язкова УПА збудувала капличку на місці «мертвої криниці»

Волинь-нова

Зв’язкова УПА збудувала капличку на місці «мертвої криниці»

Марії Збирун–Циганковій наснився сон, що колодязь у селі Ігнатівка Млинівського району Рівненщини, де лежать тіла невинно убієнних, Божа Матір покрила омофором

Валентин СТАВСЬКИЙ



У свої 93 пані Марія щоразу з трепетом відвідує це святе для неї місце. Тут спочивають три сотні закатованих патріотів України, серед них — найрідніші їй люди: батько, мати, брат, сестра. Їх вбили в хаті у ніч на понеділок після її весілля. Коли вмирав сусід (а це було на Великдень), то прислав свою жінку, щоб покликала до нього Марію. Він їй сказав: «Я буду вмирати. Тож хочу, щоб ти мені простила все». А Марія, нічого не підозрюючи, відповіла: «Хай вам Бог простить».



« Прив’язали жінку до коня і посунули напівживу у колодязь, де її, бідолашну, і втопили. У цю криницю було вкинуто три сотні патріотів України. »



Тоді сусід зізнався: її батьків убив він з іншими «стрєбками». За це й каявся.
— Загинути від рук зрадників у 40–х роках минулого століття було простіше простого, — каже пані Марія. — Навіть те, що ти жінка, не мало ніякого значення.
Про долю родички, яка теж була зв’язковою, пані Марія пригадує зі сльозами на очах і глибоким сумом: «Дуже били, знущалися… Її синочку було 3 роки і він сказав, що як тато прийде з фронту, то вас так само наб’є…»
Потім прив’язали жінку до коня і посунули напівживу у колодязь, де її, бідолашну, і втопили. У цю криницю було вкинуто три сотні патріотів України.
— На нашій території багато сіл, де діяли загони перевертнів, яких готували в енкаведистських школах, де вчили їх місцевих звичаїв і говірки, — розповідає голова Млинівської райдержадміністрації Петро Рухер. — Потім їх закидали в Західну Україну і ті під виглядом українських повстанців катували місцевих жителів, сіючи розбрат, паніку, ненависть між братами–українцями, які тут жили споконвіку.
Свого часу українським повстанцям Марія Збирун–Циганкова та інші місцеві мешканці допомагали чим могли. Жінка розповідає, як, будучи вже вагітною і одинокою (чоловіка після одруження забрали в армію, звідки прийшла похоронка), передавала повстанцям секретні грипси, шила рукавиці, в’язала шкарпетки…
Минули роки. Якось Марії наснився сон, що колодязь, де лежать тіла безневинно убієнних, Божа Мати покриває омофором. Вирішила — це знак для неї.
— Думаю: гроші маю, хліб є… А що ще мені треба? То й вирішила за власні кошти зробити там, на місці «мертвої криниці», капличку, — каже жінка.
Під час освячення каплички священик місцевої Свято–Миколаївської церкви отець Олександр наголосив: «Люди, які відійшли у Вічність, особливо закатовані у часи війни, репресій сталінського режиму, як і тут, потребують нашої пам’яті і молитви».
Ті, кого закатували і скинули у криницю у 1943 році, були цвітом української нації. Ці вже історичні факти потребують подальшого вивчення. Тож місцеві школярі детально досліджують маловідомі сторінки історії рідного краю, щоб і майбутні покоління їх пам’ятали.



Місце для молитви за тих, хто вже не з нами.



Страшну правду про своїх батьків пані Марія дізналася від сусіда.


 

Telegram Channel