Знайомтесь: найкраща медсестра краю

Мар'яна Лис, цьогорічна переможниця обласного конкурсу «Краща медсестра Волині», працює у Луцькому пологовому будинку всього 4 роки, але вже встигла довести, що у своїй професії є людиною не випадковою

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

Як знайти «спільну мову» з пацієнтами, яким кілька годин від роду?
— Я завжди любила маленьких дітей. А тепер, пропрацювавши у відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених, навчилася по голосу визначати, як вони почуваються. У когось — плач жалібний, може, болить животик чи непокоїть страх. У когось — крик сердитий, бо зголоднів, хтось, такий крихітний, безпомічний, голосно хоче заявити : «Чуєте, я прийшов!» — усміхається Мар'яна, яка зовсім юною сама попросилася на цю відповідальну роботу. — Коли працюєш із дітками, які з'явилися на світ шляхом кесаревого розтину, на дві доби стаєш для них мамою. Поки жінки відходять після операції, ми допомагаємо доглядати маляток, стежимо за станом їхнього здоров'я. Особливо хвилюючі моменти, коли ти вперше приносиш дитинку, кладеш на груди татові, а він не може стримати сліз, вважає тебе ледь не ангелом, що обдаровує найбільшим у житті щастям...

Особливо хвилюючі моменти, коли ти вперше приносиш дитинку, кладеш на груди татові, а він не може стримати сліз, вважає тебе ледь не ангелом, що обдаровує найбільшим у житті щастям.

Родом дівчина із села Рачин Горохівського району. Розповідає, що після закінчення школи мала високі результати ЗНО, тож могла вибирати, де навчатися: в університеті чи у Ківерцівському медичному коледжі. Але вирішила стати першим у родині медиком. А одержавши диплом, уже визначилася, що хотіла б працювати саме у Луцькому пологовому будинку. І тепер головний лікар Михайло Токарчук може сказати, що не помилився, приймаючи тоді у свій колектив новоспечену медсестру.
— Як сьогодні пам'ятаю 1 серпня 2013 року — мій перший робочий день. Влітку навантаження особливо велике: хто — у відпустці, хто — на курсах, а дітки сипалися, як із мішка. Вдячна, що у колективі взяли мене під опіку, навчали, ділились досвідом. Наставницями були Зоя Миколаївна Тарадюк, Світлана Василівна Білошицька, нині головна медсестра Галина Сидорівна Санковська і наша старша — Марія Миколаївна Демчук, — перелічує дівчина тих, хто допоміг їй пройти «бойове хрещення» у професії.
Робочий «цех», де виходжують новонароджених, — це і складне обладнання, з яким треба вміти працювати, і специфічні процедури, маніпуляції. Наймініатюрніший пацієнт Мар'яни, як пригадує, важив кілограм і 800 грамів і йому необхідно було терміново зробити кардіограму. Здавалося, на таких крихітних груденятах неможливо вмістити 6 присосок, але зуміла таки це зробити. Трапляється, посеред ночі треба терміново взяти кров на дослідження з вени немовлятка. Нині це для молодої медсестри звична справа, а на перших порах під прискіпливим оком знервованих мам руки тремтіли.
— Я настільки люблю свою роботу, що навіть новорічної ночі йшла на чергування із задоволенням, — зізнається наша співрозмовниця. — І матерів маленьких пацієнтів завжди налаштовую на позитив, бо між ними й дітками — тісний емоційний зв'язок. У щасливих породіль новонароджені спокійніші, у чимось занепокоєних — частіше плачуть. Тому потрібно бути водночас і психологом…

Подарувала мамі на день народження… перемогу в конкурсі
В обласному змаганні медсестер беруть участь ті, хто пройшов відбір у своїх колективах, у районах і містах, тож конкуренція завжди дуже серйозна. Приїжджають на конкурс «аси». Мар'яна торік зайняла друге місце у рідному пологовому будинку. Якби завдання стосувалися роботи з дітьми —не було б причин хвилюватися, але серед практичних завдань переважали маніпуляції дорослим пацієнтам.
— Найважливіше — зуміти справитися із переживаннями. Мені допомогли це зробити слова Михайла Михайловича, нашого головного лікаря: «Не важливо, яке місце ти займеш, а те, що гідно представиш наш колектив, ми впевнені». Звичайно, хотілося виправдати довір'я, я серйозно готувалася, та все ж на перемогу не розраховувала. Тепер доведеться відстоювати честь Волині на Всеукраїнському конкурсі, а це — дуже велика відповідальність, — скромно каже дівчина.
Розповідає, що змагання відбувалися напередодні маминого 55–річчя, тож для Людмили Вікторівни, соціального працівника, успіх доньки був найкращим подарунком. І батьки, і старший брат Мар'яни вірять у її сили.
— Окрім професійних навичок і теоретичних знань, учасниці конкурсу демонстрували свої таланти. Були в нас майстрині–вишивальниці, кондитери, чудові співачки. А Мар'яна Лис зворушила всіх своїм віршем, — розповідав голова журі, заступник начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації Іван Грицюк.
— Люблю поезію, давно пишу вірші. А на конкурс підготувала слайд-шоу — до кожної строфи підібрала яскраві ілюстрації — і вірш наче ожив, — посвячує нас дівчина у свої творчі експерименти.
Всеукраїнський конкурс «Ескулап-професіонал 2017» проходитиме наприкінці серпня у Запоріжжі. Зичимо Мар'яні Лис повторити успіх Надії Павлючик із села Люб'язь Любешівського району, яка позаторік виборола звання найкращої медсестри України, або Оксани Моцюк із Ковельської районної лікарні, яка минулого року зайняла друге місце у всеукраїнському змаганні.