Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
22 червня 1941 року. День, що навічно закарбувався в серцях

Волинь-нова

22 червня 1941 року. День, що навічно закарбувався в серцях

Недільний ранок 22 червня 1941 року, коли на нашу землю вдерлася німецька армія, увійшов трагічною сторінкою в історію України і долі народу

Не всім судилося пережити жахіття війни, у якій загинуло більш як 20 мільйонів людей. З карт України й Волині зникло багато сіл. Їхні назви закарбовані на стелі, що на меморіальному комплексі «Вічна слава» в Луцьку. За кожною з них — сотні людських доль, нездійсненних мрій, недоспіваних пісень.



То, може, чиясь душенька і в цьому небесному віснику, якого зафотографував Олександр Дурманенко на меморіалі. Прилетіла, щоб разом із нами помолитися за невинно убієнних.



Кажуть, що душі померлих вселяються у голубів і відлітають у потойбічний світ. Звідти спостерігають за нами, живими. Іноді повертаються на землю, щоб застерегти від чогось лихого чи нагадати про себе. То, може, чиясь душенька і в цьому небесному віснику, якого зафотографував Олександр Дурманенко на меморіалі. Прилетіла, щоб разом із нами помолитися за невинно убієнних. Адже щороку 22 червня згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000-го ми відзначаємо День скорботи і вшанування жертв війни. Згадуємо тих, хто не повернувся додому із фронтових доріг, і тих, хто потом і кров’ю здобував перемогу. Тож прийдіть у цей день до могили Невідомого солдата чи братської разом із дітьми, внуками, схиліть голови перед пам’яттю жертв війни, покладіть квіти і розкажіть молодому поколінню про страждання народу і його героїзм. Це наш обов’язок, а їхній — зберігати мир і спокій в незалежній Україні. Задля майбутнього народу, світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя здобув перемогу в 1941 — 1945 роках і виборює її нині на східному фронті.

Telegram Channel