Попався вперше — плати 1 гривню. А вдруге… краще не попадатись
Представники дрібного і середнього бізнесу уперто відмовляються встановлювати касові апарати, хоча це потрібно було зробити ще у травні цього року. Підприємці твердять, що їх загнали у пастку. Бо щоб працювати за новими правилами, недостатньо встановити касовий апарат, треба мати ще й повний набір документів на товар
Валентин СТАВСЬКИЙ
Усі, хто продає складні побутові товари, а це годинники, музичні інструменти, телефони, комп’ютери й навіть деякі іграшки, повинні мати касовий апарат. Такий закон вступив у дію ще 8 травня цього року. Але підтримки з боку малого бізнесу не знайшов.
« Усі, хто продає складні побутові товари, а це годинники, музичні інструменти, телефони, комп’ютери й навіть деякі іграшки, повинні мати касовий апарат.»
— Щоб працював касовий апарат, потрібні первинні документи. Де їх взяти? Треба придбати сам апарат, облікувати весь товар, що завозиться з–за кордону, перевірити його на якість й отримати відповідні документи. І тоді можна працювати по касовому апарату: показувати, що взяв, що продав, а де прибуток, — говорить голова профкому Рівненського речового ринку Павло Бречко.
Самі підприємці визнають, що часто діють «не зовсім по совісті». Вони або самі завозять, або купують незаконно переміщений товар. В Україну він потрапляє з–за кордону без письмового декларування і відповідних документів.
— Митники знають цю схему, але припинити її не можуть, — констатує представник Рівненської митниці Олег Павлюк. — Люди як на роботу ходять: перетинають кордон і за невелику плату переміщують товар під замовлення підприємців. Варто зауважити, що вони завозяться безмитно, не призначені для підприємницької діяльності.
Пропагувати букву закону до Рівного приїхав народний депутат України Андрій Антонищак. Він, зокрема, пояснює, що касові апарати необхідні передовсім для контролю готівки. А ще, аби убезпечити покупця, бо ж на товар з документами він обов’язково отримає й гарантію:
— Це потрібно для самоорганізації, самоконтролю самого підприємця, щоб він бачив рух свого товару, готівки. Це взаємовідносини продавця і покупця.
Та у такій аргументації рівненські підприємці запідозрили лукавство — мовляв, не для цього насправді приймали цей закон. За їхніми словами, це — проблема держави, яка має налагодити контроль на митниці, обліковувати все, а не перекидати на місцевих підприємців.
У гарячій дискусії з’ясовується і ще одна мета даного закону. Бо ж щоб реалізовувати товар, на нього треба мати відповідні документи, а щоб мати їх, треба сплатити державі мито. За словами Андрія Антонищака, мета закону — це, в першу чергу, наповнення державного бюджету і виведення з тіні цього «кешу».
Але найбільше підприємці бояться, що таким чином їхньому бізнесу перекриють кисень на користь великих мережевих магазинів. На їхню думку, запровадженням касових апаратів хочуть просто знищити малий бізнес, поставити його поза законом. Адже дрібні конкуренти нікому не потрібні.
Оскільки закон вступив в силу, то нині його виконання контролює фіскальна служба. Якщо під час першого візиту перевірки касового апарату не буде — штраф становитиме всього 1 гривню. А якщо порушення зафіксують вдруге, то підприємцеві доведеться викласти з кишені суму, що дорівнює повній вартості усіх товарів, які мають обліковуватися.
