Єдине кохання на все життя
Вашингтон Ірвінг — відомий американський письменник, історик та дипломат. Він не був одружений, оскільки не міг забути своє перше кохання — Матильду Гофман. Молодята вже заручилися, але дівчина недожила до весілля: вона померла у 18 років від туберкульозу
Свій останній подих Матильда зробила в його обіймах, крізь хрипи намагаючись вимовити: «Я тебе кохаю». Вашингтон узяв собі на пам’ять лише її молитовник і відтоді жодного разу за життя не розлучався з цією книгою.
Він до кінця життя був неодруженим (прожив 76 років), зберігаючи вірність Матильді.
Через тридцять років після смерті дівчини він зустрівся з її батьком, який вийняв із шухляди ноти та шиття і сказав:
— Це все, що залишилося у нас після Матильди.
Вашингтон не зміг витримати хвилювання і вибіг з кімнати, аби ніхто не бачив його сліз… В одному з власних творів він присвятив їй такі слова: «Я кохаю так, як ніколи більше не буду кохати, я був коханим так, як ніколи більше не буду коханим». Вислів став крилатим.
Вашингтон настільки важко переживав втрату нареченої, що за перших 10 літ після її смерті нічого не опублікував, хоча на той час був дуже відомим письменником. Він до кінця життя залишився неодруженим (прожив 76 років), будучи вірним Матильді. Жоден біограф не знайшов відомостей, що Ірвінг мав роман з іншою жінкою.
Після смерті Вашингтона в його записній книжці був знайдений такий вислів: «Вона померла у розквіті юності, в моїй пам’яті вона залишилася вічно молодою і прекрасною.
Джерело: «Жінка–Онлайн».
