До нас приїхав… волонтер!
Здавалося б, сьогодні ця фраза особливого здивування не викликає. Коли чи не в кожному випуску новин розповідають про добровольців, які допомагають нашим солдатам, слово почали сприймати майже однозначно. Але для учнів декількох волинських шкіл волонтер зараз – це передусім іноземець, який приїхав до них у літній мовний табір
Олеся БАНАДА,
заступник відповідального секретаря газети «Волинь–нова»
Те, що на початку цього тижня дівчина із закордону потрапила і до моєї рідної школи у Старій Вижівці, тішить особливо. 19–річна Бусе — студентка із Туреччини. Відповідно до програми «GoCamp» вона приїхала на Волинь за власний кошт. Насамперед для того, щоб познайомитися з нашою культурою, поспілкуватися з дітьми англійською, провести з ними різні заняття, реалізувати спільні проекти, розповісти про свою батьківщину і тамтешні звичаї. Бусе організовує мовні ігри в новому рухливому форматі, показує цікаві презентації. Окрім того, вчить їх танцювати, показувала й елементи турецьких танців. Дітям гостя подобається, адже з нею дуже весело. Вони охоче беруть участь у заняттях, провели для дівчини екскурсію шкільними музеями. І хоч англійська — предмет не з простих, кожен особисто намагається поговорити з волонтером. І для вчителів — це хороша мовна практика.
Живе Бусе в сім’ї 10–класниці. Волонтер вражена нашою привітністю. Дівчині сподобалась мандрівка до лісу, де залюбки збирала суниці. Їй смакують національні страви й імпонує волинська гостинність.
Тож емоції від такого приїзду в усіх тільки позитивні. Більшість волонтерів цьогоріч прибули саме в села, щоб діти з глибинки мали змогу поспілкуватися з іноземцем, показати свою школу. Адже учні, котрі особисто познайомляться з цікавою людиною, що багато знає і розмовляє англійською чи німецькою, теж хотітимуть у майбутньому їздити за кордон, а для цього наполегливіше вчитимуть мови.
Проте тут є й інший бік медалі. Для того, щоб волонтер прибув до школи, навчальний заклад має проявити ініціативу: подати заявку на участь, підготувати для конкурсу проект про свій населений пункт і школу. А це ж, хтось скаже, зайвий клопіт. Вчителі англійської мови зі старовижівської школи роботи не злякалися. Разом з учнями вони виконали все на високому рівні й за рейтингом пройшли в «GoCamp». Тепер мають два тижні цікавих і неординарних занять.
Хай це стане прикладом для тих, хто побоявся чи полінувався запросити волонтера. Адже в добу сучасного інформаційного суспільства міжкультурний обмін досвідом — запорука всебічного розвитку дітей. А першочергове завдання педагога — не просто відбути уроки, а дбати про зацікавлення школярів своїм предметом. Чи є краща мотивація до вивчення іноземної, ніж живе спілкування з носієм мови?
