«Треба, щоб дерева відчували не стрес, а любов»

Сергій НАУМУК

Цей чоловік просто захоплений усім живим. Треба було бачити, як він турботливо підходить до тієї чи іншої яблуні, як поправляє щось біля вулика чи торкається плодів. Підозрюю, що наодинці, коли ніхто не чує, господар, мабуть, розмовляє з деревами.
…Будинок, у якому живе родина лікаря–фтизіатра Луцької міської дитячої поліклініки Володимира Комара, заховався на одній із тихих вулиць обласного центру. Одразу за воротами помічаємо цікаві рослини. Це біла та вічнозелена магнолії. Перша росте просто під вікном оселі і, окрім естетичної насолоди (цвіте великими 12–сантиметровими квітами), виконує й утилітарну функцію — захищає від сонячного проміння, пилу та звуків вулиці. Якщо біла магнолія — це дерево, то вічнозелена поки що нагадує швидше кімнатний вазон: величезні лаковані листки, незадерев’яніле стебло.
— Та рослина ще не цвіла. Але квіти на ній мають бути розміром до 20 сантиметрів, — пояснює Володимир Мойсейович. — А під ногами у нас бананове дерево.
Екзот примостився на моріжку в невеликій огорожі. І таких несподіванок на обійсті Комарів ще чимало: що не деревце чи кущ — то щось цікаве. Біля будинку плететься витка рослина, на якій уже зав’язалися плоди. Це — ківі.
Йдемо в сад. За льохом — малинник, де росте п’ять сортів солодких ягід. Господар розповідає, що садок та город — це плід спільної роботи всієї родини. Йому допомагає дружина Неля Іванівна, донька Юля та зять Віктор. Заходимо на стежку, обабіч якої — плодові дерева.
— Називаю її Юлина алея, бо посадив п’ять років тому, коли донька вступила у Харківську юридичну академію (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), — каже чоловік.
Поруч примостився розлогий горіх. Я подумав, що, певно, пан Володимир пошкодував його обрізати. Виявляється, це доволі рідкісний кущовий волоський горіх, який не має центрального стовбура. Затим лікар-садівник підходить до яблунь і перераховує сорти: Скіфське золото, Амулет, Голден делішез. За ними яблуня, яку іменують «7210». Під таким номером вона прийшла у замовленні, сорт забувся, а дивна назва зосталася. Яблука сорту Мавка можуть вирости до 700 грамів. Одразу кислі, а під Новий рік стають солодкими. Далі йдуть черешні, калина, гумі (маслинка багатоквіткова), ірга, чорна горобина («за віком вже треба її мати»), барбарис, кизил.
От ми й на пасіці. Вона з
11 сортів вишень («зранку приходжу і з росою їх збираю»). Допитуюся: навіщо аж стільки? Він пояснює, що вишні найчастіше використовують для пиріжків, кондитерських виробів. Та й вишнівочку роблять на зиму.
Якщо хтось думає, що це вже весь сад лікаря, то помиляється. Далі йдуть сливи, абрикос, смородина, шипшина, груші. Сортів останніх садівник не знає. Каже, що віз їх додому причепом і вітер позривав усі ярлики.
— Був ще й персик сорту Президентський. З одного дерева назбирували 15 відер плодів. І персики не рівня базарним. Але це дерево недовговічне. Що вже я не робив, але все одно підгнило і пропало, — пригадує співрозмовник. — Гляньте, ось листя на дереві скрутилося — тля понищила. Я з нею борюся розчином господарського мила. Але тільки допоки не зберемо плоди.
Володимир Комар садить не лише плодові дерева та кущі: під плотом рожевіють мальви («люблю їх і сію, де можу»), є й меліса і навіть полин («відвар корисний для шлунку та печінки, і бджолам заварюю сироп на полині, то вони менше меду їдять»). Повторюся, але до кожної рослини він ставиться з любов’ю.
— Якось довелося пересаджувати вже дорослу грубу вишню. Вона росла біля гаража, я вже й пообрізав її, але дерево все одно заважало. Викопав корінь із глибою землі: метр на метр на метр. Усі сусіди допомагали вантажити і перевозити. Наступного літа щодня лив  10—12 відер води, і вишня прийнялася, — розповідає господар наостанок. — А як родити почала!
— Може тому, що відчула стрес? — припускаю.

Із тлею борюся розчином господарського мила. Але тільки допоки не зберемо плоди.

— Треба, щоб дерева відчували любов. Біологи довели, що вони люблять і ненавидять, як і люди. Навіть бачать: на кінці листків є рецептори, які розрізняють силуети, — відказує Володимир Мойсейович.

Поради садівника-аматора:
=Обрізати дерева найкраще у другій половині лютого, коли вони сплять.
=Яблуні поливати можна тільки на зиму, коли вже скинули листя. Влітку у дерев через полив гниє коріння, збираються черв’яки, а за ними — кроти та землерийки.
=Якщо прогнозують сильну зиму, то поливати треба всі плодові дерева, тоді вони легше перенесуть морози.
=Під ранній абрикос добре покласти взимку лід. Тоді він розвиватиметься із затримкою на 3—4 дні, а це допоможе рослині пережити весняні холоди.

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Будинок прикрашають квіти та бананове дерево.

Одна з останніх черешень цього сезону.

Господар з гордістю демонструє сад.

В своєму обійсті й дихається легше!