Рівненський Будулай: «Хвороби в людини — від страху»
Мені довелося багато чути про надзвичайні здібності цілителя Віктора Сірочука (на фото). Але до такої інформації ставився досить скептично. Хоча, коли нещодавно трапилася нагода познайомитися із «людиною–рентгеном», як його називають колеги, не відмовився. І не пошкодував
Кость ГАРБАРЧУК
«ДІВЧАТА, НЕ НАРОЩУЙТЕ НІГТІ І НЕ ПРОБИВАЙТЕ ПУПОК»
Відразу впадає у вічі його зовнішня схожість із головним героєм радянського серіалу «Циган» — ковалем на ім’я Будулай, якого зіграв актор Михай Волонтир.
82–річний Віктор Сірочук довго перераховує свої звання та регалії. З перших слів стає зрозуміло, що переді мною неординарна людина, яка перепробувала на своєму віку чимало занять та освоїла безліч професій. Але слухаючи його, я час від часу ловив себе на сумніві: невже це все правда?
— Мені у житті пощастило перетнутися з видатним, я б навіть сказав, феноменальним керівником Володимиром Плютинським. Він часто повторював: «Я сюди прийшов у кирзових чоботах, і в них звідси піду. Для себе особисто мені нічого не треба». І так він жив. В агрофірмі «Зоря», яку Володимир Антонович очолював, я 14 років аж до смерті директора, працював дизайнером і за сумісництвом народним лікарем, — зазначає Будулай. З різними проблемами зверталися: від дискових гриж до онкологічних хвороб. Тоді до мене на прийом їхали сотні немічних пацієнтів.
Як зазначає пан Віктор, часто від свого невігластва та віддаючи данину моді, люди завдають непоправної шкоди власному здоров’ю. І наводить елементарний приклад: не можна нарощувати нігті, як це нині люблять робити дівчата, й волосся має бути природного кольору. Не варто його фарбувати, бо таким чином порушується енергетичний стан організму. Після цього розпочинаються проблеми, які сучасна медицина не здатна вилікувати. І ніби зовні здорова жінка чомусь не може завагітніти чи виносити дитину. А вона лише вчепила на пупкові металеву булавку. Тому радить молодим не захоплюватися такими модними та безглуздими, на його думку віяннями, які можуть вплинути на все наступне життя.
Часто від свого невігластва та віддаючи данину моді, люди завдають непоправної шкоди власному здоров’ю.
«ЛІКУЄ БОГ, ПРИРОДА І ВІРА»
Коли безвихідна ситуація, тоді звертаються до знавців нетрадиційної медицини й приїжджають до нього. Під час нашої розмови Віктор Кіндратович не раз повторював, що насправді людей лікує Бог, природа і віра, а він лише допомагає у цьому процесі. Головне завдання – розбудити приховану біологічну енергію та мобілізувати внутрішні резерви організму. У нього немає якихось особливих рекомендацій щодо харчування. Досить прості поради: їсти більше зелені та риби, а м'яса менше. Споживати лляну олію, яку він вважає значно кориснішою від оливкової. Перед їжею радить випити склянку звичайної води.
– Хвороби в людини – від страху, – запевняє Віктор Сірочук. – Це ж не моє відкриття. У багатьох мудрих книгах про таке сказано. Варто перебороти страх – і тоді отримаєте перемогу над недугою. Але досягти такого стану непросто, бо тут важливим фактором є сила духу пацієнта. Як відомо, кожна думка має матеріальну силу.
Свій багаторічний досвід він узагальнив у книзі «Так лікує Будулай», але вона лише в рукописі. Автор пояснює, чому ніхто не береться за її видання. Бо більшість порад рівненського цілителя суперечать чи навіть спростовують канони офіційної медицини, хоча дипломовані лікарі навіть зі столиці на консультацію до нього також приїжджають.
Варто перебороти страх – і тоді отримаєте перемогу над недугою.
– Пане Вікторе, чи можете мене «подивитися»? – запитую в Будулая. Хочеться на собі перевірити його діагностичні здібності.
Мій співрозмовник одразу і навіть з азартом погоджується, але зауважує, що експеримент не буде зовсім коректним, бо пацієнт і він повинні перед цим нічого хоча б півдоби не їсти й не пити. Тільки тоді можна отримати точний результат. Оскільки ми обоє того дня поснідали, то можлива якась похибка у діагнозі. За його словами, має бути «голодна кров». Будулай лише запитує, скільки мені років?
– Станьте під деревом й пильно дивіться мені у вічі, постарайтеся не кліпати, – розпочинає він свій сеанс. Каже, що отримав «добро», але не пояснює від кого, й може мене діагностувати. Читає молитву, тоді просить повернутися до нього спиною й закрити очі. Знову читає якусь молитву.
– Поверніться до мене лицем, – продовжує Віктор Кіндратович. – Про вашу хворобу очей не можу нічого сказати, тому що ви ситий. Загалом у вас все нормально, але маєте одну недугу, яку потрібно лікувати, – й називає діагноз, який мені встановила офіційна медицина.
