Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Анатолій Оласюк із Любешівщини: «Боятися військових навчань не потрібно»

Волинь-нова

Анатолій Оласюк із Любешівщини: «Боятися військових навчань не потрібно»

Юнак разом із двома іншими земляками повернувся з навчальних зборів резервістів оперативного резерву першої черги

Тамара УРЯДОВА


Його життя було таким же, як і в багатьох ровесників — після місцевої початкової школи навчався у Підкормільській дев’ятирічці. Згодом у Любешівському технічному коледжі Луцького національного технічного університету здобув професію тракториста-машиніста. От тільки, аби мати хліб і до хліба, молодий чоловік почав їздити на сезонні роботи. Батьки його — вже пенсіонери, у старших двох сестер та брата свої сім’ї, а відтак і клопоти. Анатолій же, як виходець із роботящої сільської родини, змалечку звик трудитися, розраховувати на власні сили. Ось так і розривався між домом та заробітками, аж доки в квітні 2015 року не призвали в Збройні сили України.



Ми займали оборону, йшли в наступ, кидали гранати по уявному противнику.



— Служив неподалік Києва біля села Нові Петрівці, у військовій частині 3027. В армії здобув спеціальність кулеметника, звання старшого солдата, демобілізувався у жовтні 2016-го, — розповідає лаконічно Анатолій Оласюк про півтора року, проведених в армії.


Після «дембеля» невдовзі знову почав їздити «на сезон». Проте чудово розумів: як військовозобов’язаний має бути завжди готовий до того, що Батьківщина потребуватиме його мужнього чоловічого плеча. Як належне сприйняв, що торік його направили на навчальні збори резервістів. А цьогоріч уже вдруге впродовж тридцяти днів перебував на аналогічних зборах.


Побутує думка, що резервістів направляють у зону АТО. Однак усі військовозобов’язані, котрі пройшли навчання, однозначно стверджують, що це не так. От і Анатолій Оласюк каже:


— Боятися військових навчань не потрібно. Адже ці збори сприяють підвищенню кваліфікації, вдосконаленню навичок, здобутих раніше. Ми займали оборону, йшли в наступ, кидали гранати по уявному противнику тощо. Спочатку перебували на Рівненському полігоні, звідти на два тижні перевели у військову частину «Десна», що в Чернігівській області. І знову – Рівненщина. Всім найнеобхіднішим нас забезпечували.


Нині Анатолій займається своїми звичайними буденними справами. Але він — напоготові, як і всі військовозобов’язані.


Фото з архіву Анатолія Оласюка.


 

Telegram Channel