У підвалі Тростянецького храму знайшли невинно убієнних жінок та дітей

Про чудотворну ікону в селі Тростянець Ківерцівського району знають навіть за кордоном Однак паломники ідуть до Свято-Троїцького храму не лише помолитися перед Одигітрією, а й ще одну таємницю розкрити, пише «Район.Ківерці». Приміщення храму дуже старовинне, його збудували князі Гулевичі. І перші згадки про це датовані ще 1648 роком.

Там, у підземеллях козацької церкви, зберігалися останки людей. Вони були приперті до стіни і так, сидячи, чекали, доки хтось і колись поховає їх по-християнськи та допоможе душам померлих знайти вічний спокій.

Оскільки це була козацька доба, то церковні мури слугували за оборонні споруди. Товщина стін у храмі – три з половиною метри! Нагорі церкви збереглися бійниці у вигляді перевернутої замкової щілини. У цій будівлі козаки і молилися, і відстрілювалися. Старожили з Ківерцівщини розповідають, що у приміщенні Тростянецького храму діяв колись вишкіл УПА, і тут же працювала повстанська школа санітарок. Колись замість «коричневої чуми» прийшли у Тростянець червонозоряні «освободітєлі», місцеві повстанці розійшлися найближчими лісами, а жінки з дітьми зосталися по хатах. І саме тоді, в середині 1940-х, почався період «очищення» Волині від «ворожої контри». Зібравши інформацію про можливу причетність селян до УПА, енкаведисти зігнали до церкви місцевих жінок та їхніх малесеньких діток і розстріляли. А щоб ніщо більше не нагадувало про жахливий злочин, червонозоряні карателі підпалили церкву та все село. Люди позбиралися по всіх-усюдах і жахіття смерті не дозволило їм більше повернутися в Тростянець. Вогонь злизав будинки й господарські споруди. А ось знищити церкву жодна сила не змогла.
Про ті лихоліття і сьогодні розповідають церковні речі пошкоджені вогнем та упокоєві на днищі храму. У підземеллі облаштували музей і показують паломникам речі старовини: панікадило, ручної роботи, церковний замок, лампада, ризи, підсвічники, рипіла, хоругви та ритуальна чаша. Є запрестольний хрест і навіть залишки церковних куполів, які горіли і падали додолу. СЧеред безцінних знахідок – богослужбові книги Служебник 1638-го року, Євангеліє 1891-го року, Мінея 1814-го, Псалтир 1894-го.
А ось найстарішу із знахідок підземелля вдалося виявити випадково. 2010-го року отця Сергія покликали з Київщини на Волинь, доручивши відродити древній храм у Тростянці. Коли священик уперше побачив церкву – жахнувся її стану. Храм, який служив людям та Господу майже півстоліття, розвалюватися. Зі стелі сипалося. Підлога провалювалася. На стінах – грибок. У фундаменті – тріщини, а з тих тріщин дерева проростають!
Змиритися з таким було важко. Тому душпастир скликав місцеву громаду: треба гуртуватися і церкву рятувати.
– І саме тоді, під час реконструкції, ми хащі по-під церквою викосили. Дивлюся – у фундаменті отвір. Подумав: продуха. Хотів відкрити – а там коридор! І веде все діло далі, – пригадує настоятель храму. – Хоч і як кортіло, далеко піти побоявся, раптом обвалиться?!
Версія про те, що це підземний хід не підтвердилася. Натомість вдалося розкрити іншу, ще моторошнішу таємницю. Там, у підземеллях козацької церкви, зберігалися останки людей. Вони були приперті до стіни і так, сидячи, чекали, доки хтось і колись поховає їх по-християнськи та допоможе душам померлих знайти вічний спокій.
– Спеціалісти підтвердили: рештки пролежали приблизно півстоліття. То були жінки, а також діти віком від одного до трьох років. У черепі кожного з них, в ділянці потилиці, – дірка від пострілу, – пригадує духівник і досі не може стримати хвилювання. – Останки всіх загиблих (а то було десятеро жінок та 15 діток) ми зібрали у спільну могилу. Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл приїхав у село, та й так – за всіма християнськими канонами і поховали невинно убієнних…
Зберігається у Тростянецькій церкві дуже рідкісна ікона «Зняття з хреста або Плач Богородиці», недавно реставрована львівськими майстрами. Оригінал образа зберігається у Франції, але ця переписана копія має свою історичну цінність.