«Наші люди знайдуть спосіб і бюлетень вкинути, і взяти гроші…»

Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, ректор військового ліцею імені Івана Богуна (м. Київ):
— Я категорично проти будь-яких прямих грошових чи інших, прихованих, фінансових заохочень для виборців. Маю на увазі дитячий майданчик у дворі чи спортивні тренажери, нові вікна у школі чи покрівля у дитячому садку… Таким чином так звані «благодійники» скуповують голоси та завойовують прихильність громадян. Саме такий підкуп не дає змогу нам уже стільки років зробити європейський прорив та збудувати цивілізовану державу. Українці повинні голосувати свідомо: розумом та серцем.

Такими речами не можна маніпулювати, бо з маленького падіння починається величезний гріх безвідповідальності.

Володимир КАРПУК,
народний депутат України V та VІ скликань (м. Луцьк):
— Ясна річ, вибрав би бюлетень для голосування, бо це подія на роки. А щодо пропозиції Дацюка, то вона, звісно, вражає своєю простою псевдогеніальністю. Але переконаний, що такими речами не можна маніпулювати, бо з маленького падіння починається величезний гріх безвідповідальності. Сьогодні — 300 гривень, а завтра запити будуть зростати і далі. Цей тонкий психологічний лабіринт веде в нікуди. Були, до речі, й інші пропозиції – заборонити голосувати тим, хто не сплачує податків, тобто не бере участі у наповненні бюджету. Але всі ці ідеї я вважаю неправильними, це точно не вихід. Треба все-таки сформувати культуру відповідальності людей за вчинки. А це складний процес.

 

Володимир ЛИТВИНЮК,
судинний хірург Волинської обласної клінічної лікарні, заслужений лікар України (м. Луцьк):
— На мою думку, ця ідея провальна, утопічна. Навіть якби люди, які звикли продавати свої голоси, не брали участі у виборах, ситуація докорінно не змінилася б. Бачимо, хто рветься до влади. І тут вихід один — жорстко люструвати кожного кандидата, звіряючи його доходи і видатки, щоб поставити заслін «грошовим мішкам». Мойсей вів народ пустелею 40 років, а українцям, боюся, доведеться виходити з біди й безладу ще довше. І простих рецептів, як зробити нашу владу чесною, а людей свідомими, на жаль, нема. Чи взяв би я 300 гривень за відмову від голосування? Звичайно, ні. Зрештою, де планують брати кошти? Знову з кишень платників податків?

 

Оксана КОВАЛЕНКО,
головний редактор ТВО телебачення ПАТ «НСТУ» «Волинська регіональна дирекція»
(м. Луцьк):
— Весела ідея. Особливо, якщо розуміти, як голосуємо на виборах. Маю на увазі закриті партійні списки, місця в яких за першими п’ятірками обіймає така «братія», що аж жахаєшся, коли дивишся відкриті засідання щодо зняття недоторканності. Ми ж їх обирали! Насправді, думаю, гроші замість можливості впливати на життя своє і країни – не вихід. Хіба що тільки тест на громадянську зрілість українців, на здатність не продаватися за жодних обставин і бажання бачити, що таки «не всі одним миром мазані».

 

Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Відверто кажучи, така ідея мене дивує. Чому 300 гривень, а не 30 чи 3 тисячі? Ця заява зроблена, аби лишень поговорити. А взагалі за скупку голосів передбачена кримінальна відповідальність. Якщо філософ пропонує людям сідати у в’язницю, продаючи свої голоси, то який він філософ? Хіба можна закликати порушувати закон? Якщо говорити про внесення таких змін до законодавства — це маячня. Сам я нізащо не брав би ніяких грошей.

 

 

Петро САГАНЮК,
володимир-волинський міський голова (м. Володимир- Волинський):
Як на мене, ідея нікудишня. Треба все зробити для того, аби люди мали можливість проголосувати. А то виходить, що бюлетень продається – в разі його отримання нібито нічого відразу не маєш, а зробиш навпаки – якісь гроші дадуть невідомо за що. А гроші то невеликі: пішов на пиво раз–другий – і їх нема. Всі свідомі громадяни країни повинні обирати владу і відчувати відповідальність за це. Тоді в нас буде видно покращення, якого всі прагнемо.

 

Дмитро ЖОВТЯНСЬКИЙ,
селищний голова (смт Клевань Рівненського району Рівненської області):
— Чомусь так склалося, що у нас люди звикли продаватися за гроші чи за гречку. Вже не перший рік існує підкуп виборців, який постійно вдосконалюється. Так не повинно бути. Якщо ми хочемо позитивних і реальних змін на всіх рівнях, то громадяни мають робити свідомий вибір, голосувати за конструктивні ідеї та яскравих особистостей, тільки не популістів. Тому пропозицію про 300 гривень вважаю хибною, я обираю бюлетень.

 

 

Андрій ЛИНДЮК,
голова Маневицької райдержадміністрації (смт Маневичі):
— Для України цей варіант абсолютно неприйнятний, тому що наші люди знайдуть спосіб і бюлетень вкинути — проголосувати, і взяти гроші. Вважаю, що обов’язково мають іти на вибори ті громадяни, які є платниками податків, наповнюють бюджет своїми грошима, адже у них інший світогляд і їхнє бачення є раціональним. Це єдиний спосіб боротися з нечесними кандидатами, які за допомогою підкупу здобувають голоси. Люди, в основному безробітні, беруть так звану допомогу і, найімовірніше, голосуватимуть не за тих, хто розповідає їм про кроки для покращення життя, а за тих, хто обіцяє, тому й продають свої голоси за 300 гривень. Зараз, як бачимо, українці до такого вибору ще не готові. Але нам усім варто усвідомити – без цього не буде країни. Що стосується особисто мене — буду тільки голосувати.

 

Євген НЕДИЩУК,
голова Поромівської ОТГ Іваничівського району (м. Нововолинськ):
— Сумніваюся в ефективності такої ідеї. Ми прагнемо демократії, тому кожен повинен мати право голосу. Не факт, що люди, котрі захочуть отримати бюлетень замість грошей, не візьмуть їх якось підпільно. Разом із тим стовідсотково ніхто не може заявити, що виборець, взявши від якогось кандидата гроші, саме за нього проголосує. Хоча, коли спрацює, так би мовити, інстинкт самозахисту, то велику підтримку якраз матиме той, хто не поскупився перед електоратом. Але хто скаже, що голосує за гроші? Разом з тим, останнім часом народ наш все більше віддає перевагу тому, кому вірить і кого поважає.

 

Надія РОМАНЮК,
заступник селищного голови (смт Ратне):
— Держава сама себе дискредитувала. Громадяни сьогодні їй уже не вірять, бо обіцяне ніколи не виконується. І проста людина може зробити такий вибір: взяти гроші, які вже йдуть в руки, а не голосувати за тих, які постійно обманюють. Втім, треба вибирати нарешті не гроші, а особистостей і наше майбутнє, бо бачимо, куди ми дійшли – тут кожному потрібно задуматися.

 

 

Віталій СОБКО,
протоієрей Волинської єпархії УПЦ КП, голова інформаційно-видавничого центру
(м. Луцьк):
– Ідея не нова. Приблизно так при тоталітарних режимах і відбувається. Люди усуваються від вільного волевиявлення, втрачають можливість обирати, впливати на владу. Натомість пропонують те, що їх задовольняє. Кожен, хто мав можливість порівняти життя суспільства при тоталітарному режимі й нині, думається, зробив свій висновок. Але у нас, в Україні, ще багато кому подобається пропозиція вищеназваного філософа. Тож беруть гроші, а потім нарікають на життя. Мовляв, при владі опинилися злодії, які нас обкрадають. На жаль, чимало людей не хочуть бути вільними, будувати цивілізовану, без корупції державу. І це сумно. Але що посієш, те й пожнеш. Цей біблійний вислів стосується не тільки духовного життя, а й громадянського суспільства.
Щодо того, який би був мій вибір, то я його давно зробив. Ходжу на вибори і голосую. Якщо я є громадянином держави, то, вважаю, маю перед нею відповідальність.

Чимало людей не хочуть бути вільними, будувати цивілізовану, без корупції державу. І це сумно. Але що посієш, те й пожнеш. Цей біблійний вислів стосується не тільки духовного життя, а й громадянського суспільства.

Юлія МАРЧУК,
журналістка (м. Луцьк):
— Це жахливо. Якщо будемо продаватися за 300 гривень в умовах війни, то вона триватиме ще не одне десятиліття. Ми не зможемо відсіяти тих, хто готовий продати голос, бо вони ж з країни не виїдуть, нам доведеться жити з ними поруч.

 

 

 

 

 

Андрій ЯЦИНА,
директор державного підприємства «Поліське ЛГ» (с. Оконськ Маневицького району):
— Така пропозиція категорично не подобається, бо від цього нічого не зміниться. Люди будуть і гроші брати, і на вибори ходити. Щоб не було купівлі голосів, потрібно, аби змінилася свідомість людей, щоб вони зрозуміли, що кожен їхній голос — важливий, і від нього може залежати те, як ми житимемо далі. На жаль, більшість скептично до цього ставиться. Однак кожен має право вибору. Незалежно від того, до якої політичної сили я належу, стовідсотково прийду на вибори і проголосую за того кандидата, якого вважаю найдостойнішим.

 

Віталій ТКАЧУК,
голова Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» (м. Луцьк):
— Зараз у суспільстві апатія. Чимало людей кажуть, що не підуть на вибори, але це неправильно. Голосувати потрібно. А продавати свій голос за 300 гривень — злочин. Я свій бюлетень не віддав би за таку мізерну суму. Тож піду на вибори. Хоча, зізнаюся, якщо б то були президентські, то перш ніж іти, добре подумав би. Не бачу достойних кандидатур. Усі претенденти спекулюють на патріотизмі українців, прагненні до кращого життя, роздають обіцянки, які не збираються виконувати. Те ж стосується і загальнодержавних виборів до Верховної Ради. Не бачу політичної сили, яку хотів би підтримати. А ось на вибори до органів місцевого самоврядування піду охоче. Я співпрацюю з депутатами міської ради і маю можливість впливати на їхню роботу. Правда, шкодую, що у бюлетенях нема графи «проти всіх». Це вважаю дискримінацією. Якби вона була, виборці могли б висловити свою незгоду проти усіх кандидатів, яким не довіряють і не підтримують. А коли б значна частина населення України проголосувала таким чином, то, може, у Києві задумалися б.

 

Сергій БОРОВСЬКИЙ,
пенсіонер (м. Луцьк):
— У мене неодноразово була думка взагалі не йти на вибори. Бо ж нам постійно нав’язують кандидатів. Громади ніхто не питає: «Кого б ви хотіли бачити у кріслі мера»? Ні, нам підсовують конкретний і дуже обмежений список.

 

 

 

 

Віктор ЛУК’ЯНЧУК,
заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с. Рудка-Миринська Ковельського району):
— Це шлях у нікуди. Є «добре», а стане ще «краще». Треба міняти закон про вибори і запровадити таку систему, яка діяла на виборах до місцевих рад — за партійними списками. Вона змінила ситуацію в кращий бік. А мажоритарна система і те, що пропонує філософ, — це смішно. Тому я до такої ідеї ставлюся негативно. Самому брати 300 гривень? Та ви що! Треба заборонити будь-які гроші на виборах. Бо понастворюють благодійних фондів, до яких кандидати нібито не мають стосунку, і роздають людям гроші. Так під маркою благодійності підкуповують виборців.
Бліц провели Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Людмила ВЛАCЮК, Алла ЛІСОВА, Євгенія СОМОВА, Василь УЛІЦЬКИЙ, Галина СВІТЛІКОВСЬКА.