Трохи прокурор, трохи благодійник
Нинішній керівник ГПУ, що не кажіть, відрізняється від попередників на посаді. От Пшонка фінансував будівництво церкви у себе вдома та у стінах відомства, а Луценко «будує храм у Рівному». Про «жертовність» усі дізналися, коли він привселюдно виправдовувався, чому не піде в монастир, перед ще одним любителем релігійності – нардепом Андрієм Лозовим
Левко ЗАБРІДНИЙ
Про будівництво храму Генпрокурор заявив на засіданні регламентного комітету Верховної Ради, на якому клопотав про зняття недоторканності з нардепа-радикала Андрія Лозового, якого звинувачують в ухилянні від сплати податків. Під час дискусії згадали про мощі святого, які Лозовий вказав у своїй електронній декларації разом із колекцією ікон, картин та мільйонними статками.
— Щодо мощей, ми не знаємо, скільки точно вони коштують. Але експертиза показала мінімальну вартість у 121 тисячу гривень, — заявив Юрій Луценко, на що отримав у відповідь від Лозового заклик «покаятися перед Богом».
— Запрошення в монастир не приймається. Я будую храм у Рівному і якось розберуся з Богом сам. А ви розберіться з податками. Тоді сходимо до церкви і помолимось, — випалив Луценко, але уточнювати, про який саме храм ідеться, не став. Його речниця Лариса Сарган прокоментувала це коротко: «Генпрокурор не хоче публічності у цьому питанні, це приватна справа».
Втім, Рівне — маленьке, тож частина містян, яких особисто знає Генпрокурор, не менше знають і про нього. Він, розповідають, жертвує кошти на Свято–Покровський собор, що на вулиці Соборній. Минулої Покрови, 14 жовтня, пан Луценко навіть приїздив на богослужіння до храму, де отримав від архієпископа Рівненського та Острозького Іларіона проскуру.
Покровський собор, який належить Київському патріархату та є одним із найвищих в Україні (піднявся на 55 метрів!), збудований давно. Освятили його ще у 2001 році, проте у храмі досі не завершені оздоблювальні роботи. Власне, на них Луценко і дає кошти.
Про суми, які Генпрокурор пожертвував для собору, не говорять. У Покровському теж не хочуть розповідати про благодійників. Зазначають лише, що без таких пожертв не змогли б нині робити мозаїку та фрески. Єдине, що найщедріших у соборі увіковічнюють під іконами – їхнє ім’я вписують у ногах святих. Імені Луценка на стінах храму начебто поки немає.
До слова, викладають мозаїку та розфарбовують Покровський нині під керівництвом відомого рівненського художника Миколи Кунделя, який розписав не один храм. Роботи, розповідають у соборі, дороговартісні: аби завершити їх, потрібен не один мільйон гривень.
І, власне, у Луценків такі кошти є. Ірина та Юрій — офіційні мільйонери. Пояснюють свої статки бізнесом, який пані Луценко успішно вела навіть тоді, коли її чоловік був у в’язниці. Сам пан Луценко, нагадаємо, майже завжди був на державних посадах. У декларації Генпрокурор вказав, що має з дружиною понад 300 тисяч доларів, більше 60 тисяч євро та більш як 3,5 мільйона гривень, не враховуючи нерухомості, автівок, дорогого одягу та аксесуарів.
Церква — не єдине, у що Луценки на Рівненщині вкладають кошти. Торік з’явилася інформація, що родина фінансуватиме встановлення пам’ятника борцям за волю та незалежність України у центрі Дубна. Вартість бронзового вершника на коні оцінили у близько 5,5 мільйона гривень. З’явитися статуя мала ще до кінця року, проте її досі не виготовили.
Міський голова Дубна Василь Антонюк зазначає, що вершника наразі виливають на заводі у Києві. Обіцяють начебто встановити до Дня міста, яке відзначають на початку серпня. Місце під нього влада готує самостійно.
Пам’ятник виготовляють за меценатські кошти, які надає фундація скульптора Олега Пінчука, — зазначив міський голова. — Луценки лише сприяють процесу, але скульптуру встановлюватимуть не за суто їхні гроші.
Розпис цього храму та мозаїку фінансує подружжя Луценків.
Свято-Покровський собор у Рівному: його довжина — 51 м, ширина — 42 м, висота — 55 м.
