Економіка 03.08.2017, 10:11

Посаді «комбайнер» у Києві аплодували

Успіх господарства «Рать», що в Луцькому районі, забезпечує працьовитий колектив

…За селом Ратнів гостро пахне свіжою соломою, яка стелиться за комбайнами довгими стрічками. Кораблі ланів поглинають неозоре поле пшениці. За ними рухаються вантажівки із зерном. Довершує картину трактор, який тюкує солому. Волинь жнивує

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Збір врожаю — завжди пора хвилювань для хлібороба. Навіть якщо йдеться про такого досвідченого господарника, як керівник підприємства «Рать» Віктор Шумський.
— Хвилювання починаються ще з того часу, коли берешся готувати площу під посів якоїсь культури. А коли збираємо врожай, то хвилюємося, яка буде погода. Судячи з народних прогнозів, ще взимку передбачали, що цьогорічні жнива будуть складні. Два минулі роки були хоч аномально гарячими для нашого регіону, але ідеальними для збирання врожаю. Нинішнього літа повернулася звична волинська погода, — ділиться він роздумами.

Жнива в розпалі.

« Я дивуюся з тих, хто сіє соняшник на поліських ґрунтах, де низький вміст гумусу. Якщо ще 5–10 років там буде соняшник, то перестане родити навіть жито.»

Аби вчасно зібрати зернові, цього року СГПП «Рать» придбало ще один сучасний комбайн. Тож можна бути впевненим, що врожай приберуть без втрат. Віктор Анатолійович згадує, як ще нещодавно у господарстві працювало 27 «Нив». Коли переїжджали з однієї площі на іншу, то щоразу на полі залишалися кілька поламаних машин, які поспішали відремонтувати. Та й втрати врожаю були чималими. Нині у «Раті» — лише 5 кораблів ланів, але вони за день можуть легко зібрати 200 гектарів зернових. І умови праці зовсім не ті, що колись.

На полі - сучасна техніка.

Та й колектив склався хороший: багато молодих енергійних працівників, є й досвідчені аксакали. Микола Пушкарук уже 16 років жнивує. Коли свого часу йому вручали звання заслуженого працівника сільського господарства (Віктор Шумський тоді відмовився від відзнаки на користь свого комбайнера), то весь зал схвально загудів. Адже на сцену палацу «Україна» у Києві спершу піднімалися то «директор», то «генеральний директор». Озвучена посада волинянина — комбайнер — зірвала оплески.
Андрій Денисюк відповідає за експлуатацію тракторного парку. Каже, щоранку ретельно оглядають техніку, аби вона не підвела в полі.
Над молодшим агрономом Олександром Шумським тяжіє славне ім’я батька. Тож хлопцеві доведеться ще чимало потрудитися, аби довести, що вартий чогось сам, його знання і вміння. Олександр розповідає, що змалку хотів працювати на землі, з дитинства його тягнуло до техніки. Вже 5 років він працює на комбайнах, останні два роки — інструктором.

« Волинь збере більше 1 мільйона тонн зерна.»

— Будемо експериментувати на демопосівах, зокрема з шириною міжрядь, — ділиться планами молодий агроном. — Спробуємо посіяти ріпак із шириною міжрядь 25 сантиметрів, а не 12,5 сантиметра, як це прийнято нині. У такому випадку буде менше конкуренції між рослинами.
— Нині врожайність на 15 відсотків вища, ніж торік. Цьому сприяла погода — нинішнього літа склалися лабораторні умови для вегетації пшениці, кукурудзи, сої та буряків. Ячмінь дав по 57 ц/га, пшениця на цій площі за попередніми прогнозами — 90–97 ц/га, — розповідає Віктор Шумський. — Наше господарство є елітгоспом із вирощування пшениці. У структурі посівних площ 70 відсотків займають сорти української селекції. 30 відсотків — іноземної, але вони не районовані для наших кліматичних умов. Один рік можуть дати 90–100 центнерів, а наступного — 30–40. Ми це проходили на практиці. Культивуємо культури, які районовані для наших умов. Я дивуюся з тих, хто сіє соняшник на поліських ґрунтах, де низький вміст гумусу. Якщо ще 5–10 років там буде соняшник, то перестане родити навіть жито.
— Цього року до збирання на Волині 290 тисяч гектарів зернових, із них ріпаку — 28 тисяч га (залишилося зібрати 10 тисяч га). Ріпак дає по 30–40 ц/га. Ячменю майже 5 тисяч гектарів із врожайністю у межах 40 ц/га. Почали жати й пшеницю по всій області, — прокоментував директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко. — За даними про врожайність, які маємо тепер, Волинь збере більше 1 мільйона тонн зерна.
СГПП «Рать» дбає і про одноосібників, які проживають на території, де господарює. Ще три комбайни вийшли жнивувати на селянські городи, і цим одразу знизили ціну на послуги. Якщо до виходу ратнівських приватники брали по 25 гривень за сотку, то після — уже по 20. За словами Віктора Шумського, собівартість роботи для малих приватних машин становить близько 6–7 гривень за сотку. Тому цілком адекватною є ціна 14 гривень.
…Сідаю разом із Миколою Романчуком у найновіший «Лексіон–770» на гусеничному ходу. Завдяки цьому машина менше грузне, а головне — менше тисне на ґрунт. У кабіні грає музика, працює кондиціонер. Микола перший рік на жнивах. Робота подобається, бо цікаво освоювати нову техніку. Між тим він уважно спостерігає за процесом. Каже, що завдяки комп’ютеру комбайн може сам їхати по прямій. А от висоту жатки та швидкість уже регулює людина. Микола керує кораблем ланів чимось на кшталт джойстика.

Прилади керування сучасного комбайну.

Огляд допомагають робити чотири камери. Одна з них фіксує, що діється в бункері. А там уже повно: через заднє віконце видно тільки добірне зерно.
— Коли бункер наповнюється на 70 відсотків, комп’ютер сигналізує про це, — пояснює Микола і по рації гукає водія Юрія Шумського: — Юрик, де ти?
Той відповідає, і «Лексіон–770» стикується з автомобілем. Золотим потоком зерно ллється в кузов, бункер порожніє і раптом крізь заднє віконце проглядає сонце: зерно перетекло у вантажівку. Комбайни заходять на нове коло.