Горохівчанка може спекти 150 різних тортів
Пишні та гарно оздоблені весільні короваї, а також солодкі пляцки від Людмили Гаврилюк завжди нарозхват
Олег ДІДИК
Знавці кулінарії кажуть: кухарем можна стати, а кондитером треба народитися. Школу приготування смачної їжі Людмила Гаврилюк пройшла змалечку у своєї бабусі Соломії Іванівни Слюсарчук. А ось талант кондитера, який довго дрімав, розбудили в ній суворі теперішні реалії уже в зрілому віці після багатьох років роботи в районному комбінаті побутового обслуговування населення, приватних магазинах.
— Набридло ходити від одного підприємця до другого, працювати на когось та ще й одержувати мізерію. То й вирішила випікати торти, — розповідає жінка.
« Набридло ходити від одного підприємця до другого, працювати на когось та ще й одержувати мізерію. То й вирішила випікати торти.»
У дитинстві Людмила гарно співала, шкільний учитель музики Олександр Рихтовський наполегливо радив вступати у культурно–освітнє училище: мовляв, твоє місце на сцені. Та артисткою дівчина не стала, хоча художню самодіяльність не покидала, грала й співала в капелі бандуристів, створеній Любов’ю Мосієвич, яка виплекала знаменитий далеко за межами Волині зразковий гурт–студію «Кобзарик». Перепліталися її мистецькі доріженьки і з художнім керівником відомого на Волині колективу «Щедрик» Людмилою Гетьманчук, яка є постійною замовницею Людмилиних тортів. Моя співрозмовниця не розлучається з піснею й нині — більше 20 років співає в хорі Свято–Вознесенського храму.
Людмила Іванівна розповідає, що її солодощі, випечені з якісних інгредієнтів, користуються попитом. Як сказав кандидат медичних наук В’ячеслав Сєргєєв, автор багатьох науково–популярних видань з дієтології, торти пані Людмили оригінальні і смачні, він із дружиною постійно їх купує. Такі ж гарні відгуки чули ми і від багатьох інших покупців. На ярмарках кондитер завжди розпродує свою солодку продукцію.
— Стараюся, щоб торти потрапляли до людей свіжими. А для цього доводиться перед ярмарком вставати вдосвіта, — каже жінка. — Нелегка робота кондитера, але я її дуже люблю, вкладаю в неї всю душу. Молюся Богові, щоб послав мені невтомність і натхнення. Працюю співаючи, щоб людям передавався хороший настрій. Випікаю торти 150 видів, чимало з них — за власними рецептами, враховую побажання замовників.
Кажуть, що короваї пекти повинна жінка, у якої все гаразд у родині, котра щаслива у сімейному житті. Такою і є Людмила Іванівна. Адже у неї турботливий чоловік, хороша і працелюбна донька. Її Оленка після закінчення Тернопільського економічного університету працює головним спеціалістом у районному управлінні Пенсійного фонду, а зять Ігор — на землі. Обробляє майже 10 гектарів паїв. Тішиться бабуся і люблячими внуками.
Олег і Людмила Гаврилюки з онуками Святославом і Станіславом.
Це не кондитерський виріб,а витвір мистецтва.
