«Бойовий набір» першокласника: економити потрібно економно
На кінець серпня, окрім звичних господарських клопотів, як–от жнива чи копання картоплі, на плечі батьків лягає ще одне традиційне завдання: зібрати дитину до школи. І слово «зібрати» тут підходить на всі сто відсотків, тому що до повної комплектації майбутнього школяра доводиться залучати всі можливі способи, аби вона не так відчутно спустошила сімейний бюджет
Інна ПІЛЮК
Одяг і взуття: за якість доводиться платити більше
Традиційно найдорожчим пунктом підготовки є шкільна форма, тому починати радимо саме з неї. Широкий асортимент диктує і розмаїття цін. Якщо на ринку форму українського виробника для першокласника можна придбати за 500 гривень для дівчинки (це переважно піджак та сарафан, спідниця коштуватиме ще 200–250) і за стільки ж для хлопчика, то у магазинах польський аналог коштуватиме вже майже тисячу гривень. «Якість не одразу оціниш, — розповідає Ірина Борсук із Луцька. — Це тільки після прання можна побачити, чи не кошлатиться тканина, чи не линяє, не збігається. Вважаю, що краще заплатити на сотню–дві дорожче, але бути впевненим, що і гарний вигляд одяг збереже весь рік, і дитині буде у ній комфортно. Особисто я замовляла форму на спеціалізованому сайті. З доставкою вийшло 750 гривень. Щоправда, трохи не вгадала з розміром, піджак прийшов завеликий. Тож тепер замовляю ще один комплект, а той буде на виріст».
« Тільки після прання можна побачити, чи не кошлатиться тканина, чи не линяє, не збігається. »
Не забудьте докупити до форми білу сорочку (блузку). Це потягне на 250–300 гривень. Найпростіша сорочка для хлопчика коштуватиме дешевше: від 150 гривень. Порівняно з минулим роком ці товари майже не подорожчали. Ще додайте хоча б дві кофтинки на зміну — в середньому по дві сотні кожна. Вишиванка з машинним орнаментом коштуватиме стільки ж, ручної роботи — удвічі дорожче. Якщо ж купуєте форму для старшокласників, до цін на піджаки, спідниці, сарафани сміливо накидайте ще гривень по 200–300 на кожен предмет гардеробу. Ростуть діти — ростуть і ціни.
Взуття варто віднести до окремої статті витрат, адже його потрібно кілька пар: змінне, спортивне, вуличне. Керуючись досвідом знаючих мам, зекономити радимо на змінному.
— Дитина в ньому ходить тільки в приміщенні, тож шансів зноситися до дірки у такого взуття небагато, — Оксана Данилюк із Торчина якраз вибирає взувачку для двох школярів тринадцяти та восьми років. — За рік нога виростає і користуватися тими ж туфлями ще рік мало кому випадає. Тут головне не помилитися з матеріалом. Я старшій дитині завжди купувала щось на зразок мокасинів. Вони зручні, легкі, не парять ногу і порівняно зі шкіряними туфлями коштують зовсім недорого. А от аби дійти до школи, то вже купую дорожче. Осінь і весну розраховую відбути одним взуттям.
Мокасини з тканини пані Оксані обійшлися у 220 гривень, на туфлі планувала витратити до 400 гривень, але ціни змусили відкоригувати суму: за шкіряні просять від 550 гривень.
Спортивне взуття коштує трохи дешевше: зовсім простенькі кеди — 160—200, кросівки середньої якості — від 400, фірмові ж обійдуться майже у тисячу гривень. А ще ж спортивний костюм потрібен. Тут чи не найбільший діапазон цін: від 300 гривень і аж за тисячу. Але й різницю в якості видно неозброєним оком. Враховуючи те, що костюм пратимете часто, все ж варто придбати такий, який не доведеться міняти через два–три місяці.
Ну і завершальні «акорди» — метелик для хлопчика та банти дівчаткам. Це ще плюс 50 гривень за кожен аксесуар.
Головне — не відкладати збір дитини до школи на останній день і не полінуватися походити ринками-магазинами, аби вибрати якісні та недорогі товари.
Ортопедичний наплічник точно не для всіх. за ціною
На складі канцтоварів можна закрити одразу дві статті передшкільного бюджету: власне канцтовари та рюкзак. Заради експерименту я зберегла минулорічні чеки на канцтовари і вибираю зошити, олівці та кольоровий папір в тому ж місці, що й торік. Купую все з легким серцем. Ціни залишилися практично на тому самому рівні, коливання у дві–три гривні на пачці якісних кольорових олівців (12 кольорів) ціною у 60 гривень не вважаю суттєвим. Зошити на 12 аркушів із найпростішою обкладинкою коштують, як і минулоріч, від півтори гривні, з якісним білим папером та кольоровою обкладинкою — майже 2. Зошитів на початку року доцільно взяти навіть із річним запасом, адже у серпні роздрібні мережі влаштовують вигідні акції на канцтовари, не кажучи про сезонні знижки у великих супермаркетах. Доведено досвідом, що протягом року на ціні зошита «наростають» ніби й непомітні на перший погляд 20—30 копійок. Пенал, кольоровий папір, картон, папка для зошитів, щоденник, пластилін, ручки, клей та інші дрібниці обійшлися у 210 гривень.
А от ціни на наплічники здивували не дуже приємно. Сучасний, зручний коштуватиме майже тисячу гривень. Він матиме ортопедичну спинку, легке регулювання ручок, міцний матеріал. Вартість аналогічного на вигляд, але з явним програшем щодо якості тканини — від 500 грн. Є варіанти і за 250. Минулого року ціни на найдешевші стартували від
180 гривень. Але якщо вірити розповідям батьків, які в попередні роки купували саме такі, економія виходить не зовсім «економна»: портфель ледь доживає до закінчення навчального року.
Уже після відвідин ринку обговорювали ціни зі знайомою. Обоє маємо школярів і досвід серпневих закупів. Знаємо, що липнева заробітна плата практично вся йде на підготовку дитини до школи. Готові до цього і тому спокійно переживаємо здорожчання. Хоча обоє погоджуємося, що порівняно з минулорічними ціни виросли відсотків на двадцять, не більше. Якщо порівнювати з тим, як за цей період здорожчало молоко, масло чи м’ясо, то передшкільні закупи не видаються непомірним тягарем для гаманця. Що це: совість продавців, економічний розрахунок чи маркетинговий хід — не з’ясовуємо. І вже переконалися, що головне — не відкладати збір дитини до школи на останній день і не полінуватися походити ринками–магазинами, аби вибрати якісні та недорогі товари.
Наостанок подруга ділиться дуже практичним секретом: є речі, які дитина за рік не зношує, а просто з них виростає. Якщо навіть у вас немає знайомих зі старшими на рік–два школярами, в яких можна перекупити практичні речі в гарному стані, на допомогу приходить інтернет та всюдисущі соцмережі. Знайомі та незнайомі мами об’єднуються там у спеціальні групи з назвами на зразок «Барахолка для своїх» чи «Дитячий ярмарок». У виграші залишаються всі: і ті, хто має можливість зекономити на дешевших покупках, і ті, хто недорого продає речі, які просто лежали б у шафі. Найбільшим попитом, кажуть, користується саме шкільна форма, білі та вишиті блузки, портфелі та верхній одяг.
