Оп–ля: на Волині є фіолетова картопля!

Сергій НАУМУК

Цього року Волинь буде з другим хлібом, чого не скажеш про всю Україну. У травні 15—18-сантиметрові пагони ранньої картоплі пошкодили морози, а коли омолодилися — вдарила засуха. Таких сильних опадів, як у нашому краї цього літа, в Україні більше ніде не було. Тому в області, як розповів Віталій Дмитрович, подекуди бараболя починає гнити, а люди уже копають картоплю.

ЩО ЇМ МОЖНА ПОРЕКОМЕНДУВАТИ?

Вітчизняні сорти не гірші за голландські чи німецькі. Українська селекція пристосована до місцевих умов і навіть… до наших бур’янів та агротехніки. А іноземні сорти починають «комизитися».

1. Скошування картоплиння зазвичай починають за день–два перед збиранням врожаю. Це неправильно. Бадилля треба скошувати не пізніше, ніж за два тижні. Якщо воно зелене — бульби ще ростуть і шкірка лущиться. Скошуючи бадилля, ми перериваємо вегетацію. За два тижні шкірка на них опробковіє (затвердіє), і тоді можна копати картоплю.
2. Відбір насіння. Зазвичай картоплю ділять на три фракції: продовольчу, насіннєву, кормову. Якщо копають вручну і видно, з якого вона куща, то на насіння не можна брати там, де є гнила або вироджена (з видозміненими бульбами, «цицьката», як кажуть у народі). Навіть якщо одна картоплина під кущем була гнила, то в наступному поколінні інші можуть дати ще більше гнилі.
3. Закладка на зберігання. Картоплю не бажано одразу нести в льох. Потрібно витримати мінімум два або й три тижні у тимчасових буртах. Насіннєву треба розкривати вдень — якщо підзеленіє, це навіть краще. Якщо бульба була пошкоджена бактеріальними або грибковими хворобами, за два тижні вони проявляться, і тоді хворі картоплини можна вибрати.
4. Температура зберігання. Ми звикли тримати всю бараболю в однакових умовах — до +4 градусів. Коли тепліше, вона починає пробуджуватися. Тому для ранніх сортів температура повинна бути не більше ніж +2 градуси, а для середніх та пізніх — не більше +4.
У підвалах житлових будинків — тепло, це не те місце, де варто зберігати врожай. Треба робити притяжну і витяжну вентиляцію, інакше картопля ростиме. Це негативно вплине на смакові якості продовольчої, а насіннєва втратить енергію. Потрібно пам’ятати: одне видалення паростків — приблизно мінус 15 відсотків врожайності. Якщо обламати другий раз, то деякі сорти можуть і не зійти (наприклад, сорт Невський). У такому випадку бульби дають у грунті «дєткі». На Волині був такий випадок у 1980-х роках. Тоді на 15 тисячах гектарів картопля мала зріджені сходи.
Пізні сорти треба збирати у вересні — жовтні. Їх більше ушкоджує фітофтора та колорадський жук. Але нині багато ранніх сортів, які дають чудовий урожай, тому займатися пізніми немає сенсу.
5. У кагатах наші селяни добре вміють зберігати картоплю. Заглиблюють копці у землю, вистеляють соломою, аби не заводилися миші, потім кладуть хвою. Таке зберігання має свої мінуси: ми не знаємо, якою буде зима, чи промерзне бурт. Можемо утеплити з осені, а зима буде лагідна і картопля почне рости. Раніше сільгосппідприємства ставили в кагатах термометри і можна було трохи регулювати температуру. А селяни роблять «на око»: йде зима, господар прикидав копець гноєм. Чи доцільно це робити — невідомо. Єдиних рекомендацій у такому випадку не може бути, бо копці різні за розміром, глибиною тощо.

ЯКІ СОРТИ НАЙКРАЩЕ ВИРОЩУВАТИ?
Відомо, що голландці — законодавці картопляної моди. У них є сорти, якими фермери займаються ще з 1930-х років і досі від них не відмовляються. А слов’янська ментальність волинського господаря змушує постійно шукати нове. Тому дослідну станцію щороку штурмують: маєте щось цікаве?
Як би там не було, вітчизняні сорти не гірші за голландські чи німецькі. Українська селекція пристосована до місцевих умов і навіть… до наших бур’янів та агротехніки. А іноземні сорти починають «комизитися».
Завжди кажу селянам: безплатний сир у вигляді чужих сортів картоплі буде тільки до тих пір, поки не знищать українську селекцію. А потім за використання інноваційного продукту доведеться віддавати гроші. Нині приватні фірми за це не платять, а до державної установи одразу претензії: «Чому розмножуєте наші сорти без ліцензії?» Наприклад, Беллароса — хороший сорт, але його насінництвом ніхто не займається. Ще у 2009 році я звернувся до німців, щоб взяти офіційну ліцензію, але державній установі її не дали. А приватникам дають. Чому? Щоб знищити державну систему насінництва.

Ранньостиглі
Тирас, Кіммерія, Славута, Престо, Аноста.
Середньоранні
Санте, Злагода, Слов’янка, Княгиня, Мирослава, Чарунка, Фотинія, Гармонія, Лілея (добре родить на важких грунтах).
Столово-десертні сорти
Солоха (фіолетовий м’якуш), Хортиця (червоний м’якуш)
Ці сорти мають антиоксидантну дію, дуже корисні, тому рекомендую використовувати їх в їжу дітям. 

Віталій Пахольчук демонструє оригінальну картоплю з фіолетовим та бурячковим м’якушем.