Ідеальний розмір
Молода жінка працювала в маленькому магазинчику одягу, розташованому на узбіччі. Однієї суботньої днини до крамниці завітала дівчинка зі свинкою-скарбничкою й сказала, що хоче за свої заощадження придбати подарунок для неньки на День матері
Бруно ФЕРРЕРО,
оповідання «Розмір» з книги «365 коротких історій для душі» (видавництво «Свічадо»)
Продавець допомогла їй видобути зі скарбнички монети і підтвердила, що їх цілком достатньо, щоб купити прекрасну блузку. Лише чи сподобається вона матусі?
Між ідеалом світу моди й ідеалом дитини існувала велика різниця! Різниця в серці, переповненім любов’ю.
— Звичайно! Блузка чудова! — відповіла з ентузіазмом дівчинка.
— Який розмір носить твоя матуся?
— У неї ідеальний розмір! — сказала дитина.
Тож продавець загорнула їй блузку 42-го розміру.
У понеділок дівчинка повернулася в магазин разом із мамою, щоб поміняти обнову: потрібен був 50-й розмір.
Між ідеалом світу моди й ідеалом дитини існувала велика різниця!
Різниця в серці, переповненім любов’ю.
***
Хлопчик був змушений носити окуляри. Його запитали:
— Не заважає тобі те, що ти ходиш в окулярах?
— Ні, але хочу такі, як у моєї бабусі! — відповів. — Мама каже, що вона завжди зуміє зауважити, коли хтось втомлений, наляканий або ж сумний. Знає, коли потребуєш допомоги; збагне одразу, якщо чимось схвильований, хочеш про щось поговорити. Та найголовніше те, що в кожному вміє запримітити щось добре.
Малюк продовжував:
— Колись запитав у бабусі, як їй вдається помічати все те, чого не зауважують інші. Бабуся відповіла, що така здатність прийшла до неї лиш тоді, коли вона постаріла. Тому переконаний: уся справа в її окулярах!
