Проблема 31.08.2017, 17:18

Як ми у Хотешові африканську чуму шукали

Хто «підклав свиню» селянам, які тепер знищують поголів’я своїх льох?

Смертельна інфекція прийшла у село, яке спеціалізується на вирощуванні поросят. У поліському Хотешові Камінь–Каширського району в багатьох господарствах тримали по 4–5 свиноматок, а дехто навіть по 8–10. Люди схвильовані й розгублені, адже втратили головне джерело прибутку, за рахунок якого виживали та навчали дітей. Тепер жителі хочуть знати, хто привіз до них цю заразу. У Хотешові ветеринари вилучили й утилізували 68 хворих тварин

Кость ГАРБАРЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

У КОЖНІЙ ХАТІ – ПОЗАПЛАНОВА «СВІЖИНА»: ТІЛЬКИ ТАКИМ ЧИНОМ МОЖНА ЗУПИНИТИ ПОШИРЕННЯ ВІРУСУ
За півтора кілометра до села обладнано контрольно–пропускний пост №1. Це звичайний вагончик, біля нього влаштовано санітарну зону, через яку проїжджають машини, підводи та велосипедисти, що прямують із Хотешова. Колеса дезінфікують спеціальним розчином, а пасажири проходять пішки через оброблений рідиною килимок. Не знаю, наскільки ефективні ці заходи, але таким чином намагаються запобігти розповсюдженню зарази, щоб африканська чума свиней не потрапила в інші населені пункти. На посту чергують ветеринарний лікар зі Старої Вижівки Сергій Гаврилюк та капітан поліції з Каменя–Каширського Юрій Балик. Вони розповідають, що обстановка спокійна, з іншого боку села розташований пост №2, а всі лісові дороги перериті.

Дуже часто доводилося чути: «У мене свиня здорова, я нічого не буду робити».

Заїжджаємо у Хотешів, а село ніби вимерло — більшість людей на полях копають картоплю, яка цього року непогано вродила. Але що тепер з нею робити, бідкаються трудівники, адже вже фактично немає поголів’я свиней.
У центрі зустрічаємо начальника Камінь–Каширської районної лікарні ветеринарної медицини Сергія Євчука, який розповідає, що 20 серпня у господарстві жителя Хотешова Миколи Христинця здохла свиноматка.
— Добре, що цей чоловік відразу звернувся до ветеринарної служби, — каже пан Сергій. — Аналізи від загиблої тварини ми відправили у Луцьк та Київ. Наступного дня зі столиці отримали підтвердження, що це африканська чума свиней. У того власника тварину вилучили негайно та провели повну дезінфекцію подвір’я, підлогу у хліві зірвали й спалили разом з усім реманентом.
За словами пана Євчука, коли люди в селі дізналися про чуму, то відразу взялися забивати свиней. Через день їхні фахівці спільно з рятувальниками, поліцейськими та місцевими депутатами обійшли всі двори і зафіксували, що на той момент у хлівах було 224 паці. Всі люди попереджені і на середу — 30 серпня — залишилося 38 голів клінічно здорових тварин, яких потрібно забити.
Тричі збирали сходи селян, щоб пояснити людям ситуацію. Дуже часто доводилося чути: «У мене свиня здорова, я нічого не буду робити». І як переконати, що тварина через тиждень може захворіти, адже є певний інкубаційний період?

ЗА ЗАГИБЛИХ «П’ЯТАЧКІВ» ВИПЛАТЯТЬ КОМПЕНСАЦІЮ
Як розповів головний ветеринар Камінь–Каширського району, у Хотешові вилучили 68 хворих тварин: 20 дорослих свиней і
48 поросят. Складали акти, і люди отримають компенсацію. Сільська рада виділила місце для утилізації живності, яку у целофанових мішках закопали у ямі на глибині два метри й засипали хлоркою.
Фахівці ветеринарної служби провели дезінфекцію в першу чергу там, де були хворі тварини, та намагаються з’ясувати джерело походження чуми. Кажуть, що жителі Хотешова провели власне розслідування й підозрюють, що заразу міг привезти їхній односельчанин, який власним автомобілем дуже часто їздить за кордон.

Спеціалісти ветеринарної медицини тільки розводять руками: в таких умовах — коли на них часто вихлюпується агресія — доводиться працювати.

— Зараз у селі працює одна оперативна й дві робочі групи, котрі обробляють спеціальним розчином хліви, господарські двори та весь реманент, — розповідає одягнений у камуфляж заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби у Волинській області Сергій Войтюк. — Коли завершиться забій тварин, проведемо повну дезінфекцію, й 40 днів ще триватиме карантин, і будуть працювати наші пости, які контролюватимуть, щоб не завозили у село живих свиней і не вивозили м’ясні продукти. Поновлювати поголів’я можна буде через 6 місяців, на початку весни наступного року.
…Оперативна група якраз розпочала обхід з двору в двір. Ми йдемо з ними. Попереду — Сергій Войтюк, офіцер поліції та два фахівці–ветеринари. Бачимо, як на одному подвір’ї, в садку під деревами, люди вже закололи свиню, але туди нас не пустили. До хвіртки вийшов сердитий хазяїн:
— Не треба до мене заходити. Я ще хліва для дезінфекції не підготував.
Спеціалісти ветеринарної медицини тільки розводять руками: в таких умовах — коли на них часто вихлюпується агресія — доводиться працювати. Прямуємо у сусідній двір до Наталії Маковецької. Жінка якраз перебирала картоплю.

— Головні джерела заробітку наших жителів: свині і картопля, — бідкається очільник громади. — Що тепер людям робити?

— Ми тримали четверо свиней, — розповідає господиня, яка не нарікає, а з розумінням ставиться до проблеми. — Тварини були здорові, тому всіх забили й перероблятимемо. Купили морозильну камеру. А що робити? Якщо та чума вже прийшла, то треба якось із нею боротися. Як медик я розумію, що потрібно дотримуватися всіх санітарних норм, інакше позитивного результату не буде. Ветеринарам непросто працювати в нашому селі, бо є різні люди.
Жінка відчиняє хлів, і туди з мотообприскувачем на плечах, у захисному костюмі та у масці заходить завідувач Пнівненської ветеринарної дільниці Іван Романюк. Фахівець обробляє все приміщення 5 хвилин.
Обійшовши ще кілька дворів з оперативною групою, зустрічаємо сільського голову Володимира Маковецького, який саме повернувся з райцентру з наради.
— Головні джерела заробітку наших жителів: свині і картопля, — бідкається очільник громади. — Що тепер людям робити? Хворих свиней забили, а здорових то не сильно хочуть, але мусять. Селяни сподіваються, що їм оперативно виплатять компенсацію, надіюся, що нам допоможе й обласна рада.
За словами пана Маковецького, найбільше всіх хвилює, звідки взялася чума в їхньому селі. Вони здогадуються, що хтось викинув хвору тварину в корчах, від якої розійшлася пошесть. Тепер скрізь вивісили оголошення, що штраф за таке порушення 5100 гривень.
…Виїжджаємо з села. Наш редакційний автомобіль на ветеринарно–поліцейському посту ретельно дезінфікують, а тоді пропускають. Хочеться сподіватися, що ми не привеземо на своїх колесах африканську чуму до Луцька, де на околицях ще багато хто тримає свиней.