Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Свята Матір ТЕРЕЗА: «І я за мільйон доларів цього не зробила б!»

Волинь-нова

Свята Матір ТЕРЕЗА: «І я за мільйон доларів цього не зробила б!»

5 вересня виповнюється 20 років, як в Індії перестало битися Велике Серце найзнаменитішої жінки ХХ століття – Матері Терези з Калькутти (1910 – 1997), яка своє життя присвятила допомозі бідним і смертельно хворим людям, за що 1979-го отримала Нобелівську премію миру, а 2016 року була зарахована до лику святих Римо-католицької церкви

Хоча убогістю вона не вважала нестачу грошей. «Самотність і відчуття того, що ти нікому не потрібен, – найжахливіший різновид убогості», – наголошувала Мати Тереза. Вона була переконана, що «голодних можна нагодувати, хворих – підлікувати, безпритульних –десь поселити, але якщо людину ніхто не любить, вона ніколи не буде щасливою».
До речі, Папа Римський на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Lincoln.



Ісус – це людина із зачерствілим серцем, якій треба допомогти його пом’якшити.



Однак вона розпорядилася одразу його продати, а за виручені кошти заснувати черговий лікувальний заклад. Також відмовилась від урочистого бенкету на честь нагородження Нобелівською премією миру, сказавши, щоб гроші, заплановані на це, віддали нужденним.
Якось у журналіста, який побачив, як Матір Тереза та сестри її Ордену Милосердя ретельно прибирають кімнату біля прокажених, хворих і вмираючих діток, вирвалося: «Я б і за мільйон доларів цього не зробив!» – «За мільйон і я б не зробила, – відповіла Мати Тереза, – тільки безплатно! З любові до Христа!»
Їй не раз казали: «Ви лікуєте наслідок, а не причину. Ви затикаєте дірки. Ваш труд потопає в океані проблем, які можуть бути вирішені лише спільними зусиллями на державному рівні». Вона не сприймала такої критики і вважала, що діє у повній відповідності до букви й духу Писання, де Христос сказав: «Я був голодний – і ви Мене нагодували; Я був спраглий – і ви Мене напоїли; був чужинцем, і ви прийняли Мене; був нагий, і ви одягнули Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; був у в’язниці, і ви прийшли до Мене». І тому, видужуючи в лікарні після чергового інфаркту, у своєму щоденнику вона писала: «Що для мене Ісус?… Ісус – це…» І далі – вражаючий перелік: «Слово, яке треба вимовити. Світло, любов, мир… Ісус – голодний, якого потрібно нагодувати, спраглий… бездомний. Хворий. Самотній! Небажаний! Прокажений! Жебрак! Сліпий! Каліка! Ув’язнений!» І, що вже геть дивне: «Ісус – це людина із зачерствілим серцем, якій треба допомогти його пом’якшити»…»
Коли 25 травня 1990 року Матір Терезу запросили виступити перед лікарями у римській «Поліклініці Джемеллі», її промова була дуже короткою. Вона підняла праву руку і ніби по складах сказала:
— Пам’ятайте правило п’яти пальців!
А тоді, відгинаючи їх один за одним, спокійно промовляла:
— На великому пальці: «Я».
На вказівному: «Все».
На середньому: «Роблю».
На безіменному пальці: «Для».
На мізинці: «Ісуса». Кінець доповіді!

Telegram Channel