Як медики «зшивають» Україну

Ірина БУРА

«Серед наших добровольців — жодного двохсотого»
Надання кваліфікованої медичної допомоги в зоні АТО всім, хто її потребує, — спільний проект МОЗ України, Міноборони, Генштабу Збройних сил України та БФ «ПДМШ ім. Пирогова», який, власне, з цією метою запустив і підтримує механізм короткострокового залучення на ротаційній основі водіїв санітарного транспорту, фельдшерів, лікарів і навіть професорів медицини для роботи на Донеччині та Луганщині. Президент Першого добровольчого Геннадій Друзенко каже, що цей найбільший недержавний проект дає можливість рятувати людські життя якомога ближче до лінії фронту. Адже в Іловайську загинуло багато наших військових саме через відсутність оперативної домедичної та першої медичної допомоги. Бойове хрещення Мобільний шпиталь отримав під час Дебальцівської операції, де лікарі працювали фактично у режимі нон–стоп.

Дивишся на тих діток, як вони мусять вчитися під снарядами, і розумієш, що їм потрібна підтримка. Адже коли ми їдемо туди, робимо внесок у мирне життя нашої країни.

— Сьогодні ми на легальних правових засадах відправляємо медиків–добровольців у зону АТО, по суті — у прифронтову і фронтову зони. Ключовим документом є «Меморандум про взаємодію в рамках проекту ПДМШ», затверджений 5 лютого 2016 року. А вже 18 листопада 2016–го МОЗ України підписало наказ, згідно з яким керівництво лікарні зобов’язане відрядити в зону АТО медичного працівника, котрий виявив таке бажання, — розповідає Геннадій Друзенко. — Цим самим ми «зшиваємо» Україну, оскільки лікарі із Західної України, які вперше приїжджають на Донбас, своїми справами, добротою і професійними навичками руйнують ті міфи, які роками створювала російська пропаганда про «бандерівців».
Відрядження триває місяць — це максимальний термін, передбачений чинним законодавством. Більше того, медики–добровольці ПДМШ мають право на отримання статусу учасника війни.
— Усіх, кого ми покликали на Схід, повернули і зберегли. Серед наших медиків — жодного двохсотого! Тож надіємося, що в команді Мобільного шпиталю кількість волинян істотно збільшиться, — висловлює сподівання президент ПДМШ.

«Кадровий голод» б'є по цивільних
Лікар відділення анестезіології та інтенсивної терапії Волинської обласної клінічної лікарні, депутат обласної ради Сергій Сівак — один із тих відчайдушних волинян, які виявили бажання послужити в зоні АТО. У своєму колективі він — єдиний, хто добровільно вирішив допомагати людям на Сході.
У серпні в Нововолинській міській, Ковельській та Володимир–Волинській центральних районних лікарнях презентували проект ПДМШ ім. Миколи Пирогова. Участь у заходах узяли головні пироговці Геннадій Друзенко та віце–президент ПДМШ з питань логістики Ігор Буйвол, які вручили нагороди — відзнаки «За врятовані життя» — ветеранам Мобільного шпиталю Сергію Сіваку та завідувачу хірургічного відділення Волинського обласного госпіталю ветеранів війни Олександру Кругляку. Мета візиту —інформаційно–просвітницька, продиктована необхідністю залучити до проекту медпрацівників, які мають бажання допомогти країні.
— Місяць тому я приїхав зі Станиці Луганської. Живуть там такі ж люди, як і у нас. Правда, у них дещо інший погляд на певні історичні події, на те, що зараз відбувається в країні. І на це є ряд причин. Приміром, маємо Міністерство інформполітики, однак на тій території Луганської області, де я був, більше трьох років немає жодного каналу українського телебачення та радіо. Газети українського спрямування приходять із запізненням на сім — вісім днів. Уявіть, який світогляд формується у людей під впливом російської пропаганди. Хоча 20 відсотків місцевих жителів, — щирі українці, що підтримують свою державу, — розповідає лікар–депутат Сергій Сівак.
Пригадує, що 99 відсотків тамтешніх його пацієнтів — цивільне населення. За таке відрядження платять стандартну ставку, яку лікарі отримують на основному робочому місці, плюс нараховуються відрядні. Але, підкреслює Сівак, медики, котрі їдуть туди, ставлять на перше місце ідею української державності, а матеріальні інтереси — вторинне.
— Саме тому Олександр Кругляк і Геннадій Друзенко є моїми братами за світоглядом і поглядами на життя. Ми звертаємося до медпрацівників різних спеціальностей: приєднуйтесь. У зоні АТО величезний «кадровий голод». Роботи вистачить усім, зголошуйтеся, — закликає депутат.
Уже згадуваний лікар–доброволець Олександр Кругляк двічі був на ротаціях.
— Мене направили у Новий Айдар. Ніби і віддалене місце від фронту, і збережена лікарня, і забезпечення є, але немає спеціалістів. Бо повиїжджали. Люди ж потребують медичної допомоги. Дивишся на тих діток, як вони мусять вчитися під снарядами, і розумієш, що їм потрібна підтримка. Адже коли ми їдемо туди, робимо внесок у мирне життя нашої країни, — каже Олександр Кругляк.
А записатися у добровольці просто. На сайті www.medbat.org.ua є форма, яку потрібно заповнити, — і чекати відповіді.