Ласим до волинської землі треба дати по руках
Як захистити інтереси наших краян, які можуть залишитися без засобів існування внаслідок зловживань посадовців Держгеокадастру? Чому закон, який мав дати право громадам розпоряджатися угіддями поза межами населених пунктів, досі не прийнято? Відповіді на ці та інші питання, пов’язані з дерибаном землі на Волині, спільно шукали учасники прес-конференції з участю народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталія Купрія
Оксана КРАВЧЕНКО
«Без хабара і сотки не виділять»
Важлива, актуальна тема привернула увагу представників громадських організацій, депутатів обласної та районних рад, сільських голів, науковців. Перед початком розмови присутні мали змогу переглянути відеоматеріали, створені у рамках соціально–інформаційного проекту «На межі», який реалізується обласною організацією «УКРОПу» спільно з агенцією «Волинські новини». Зокрема, йшлося про ситуацію в селі Згорани Любомльського району, де селянам пообіцяли збудувати туристичний комплекс на землях ландшафтного заказника, що мав забезпечити місцевих жителів робочими місцями та коштами до бюджету. Натомість територію, де мали будувати об’єкт, спритні ділки уже розпродують частинами. Сотка землі під індивідуальне будівництво вартує від 500 доларів. Громада вимагає від чиновників райдержадміністрації розірвати договір оренди землі, але ті кажуть, що не мають такого права.
Не випадковим був приїзд на Волинь народного депутата України (від «УКРОПу») Віталія Купрія. Від колеги по парламенту — нашої землячки Ірини Констанкевич — він довідався, що правоохоронні органи не відкривають кримінальних проваджень і не притягують до відповідальності тих, хто незаконно розпоряджається землею.
«Було наше — стало їхнє», — бідкаються і в селі Тур Ратнівського району, де землю біля озера Святе роздали без погодження з громадою не місцевим жителям. І подібних прикладів в області є чимало. Голова фракції «Українського об’єднання патріотів — «УКРОП» в облраді, радник очільника обласної ради В’ячеслав Рубльов розпочав із того, що дуже багато скарг надходить від сільських голів, за плечима яких торгують землею, а від правоохоронних органів, з держадміністрацій вони отримують формальні відписки.
— Сільські голови нарікають, що землі поза межами населених пунктів нема змоги використовувати навіть під пасовища. З подачі зацікавлених високопосадовців блокується робота комунального підприємства «Волиньприродресурс». Ми неодноразово виїжджали в райони, спілкувалися з людьми. І в лютому на основі конкретних фактів розробили проект рішення про висловлення недовіри керівнику управління Держгеокадастру Василю Василенку, який обласна рада підтримала. Депутати проголосували, щоб цього керівника було звільнено з посади. Однак стало відомо, що його просто перевели в іншу область. Будемо клопотати, щоб силові структури оцінили діяльність Василенка на Волині і він поніс відповідальність за допущені зловживання. Депутати прийняли на останній сесії обласної ради відповідне звернення, — розповів В’ячеслав Рубльов.
Не випадковим був і приїзд на Волинь народного депутата України (від «УКРОПу») Віталія Купрія. Від колеги по парламенту — нашої землячки Ірини Констанкевич — він довідався, що правоохоронні органи не відкривають кримінальних проваджень і не притягують до відповідальності тих, хто незаконно розпоряджається землею. Управління Держгеокадастру, зокрема, виділило 44 гектари земель сільгосппризначення підставним особам.
— Переконаний, що без хабара і сотки нікому не виділили. Це — корупція. Я звернувся із заявою про злочин і отримав відповідь від прокурора Волинської області, від начальника Луцького відділу національної поліції, що відкрите кримінальне провадження за статтею «зловживання владою». Але у мене є сумнів, чи буде проведене розслідування. Сьогодні зустрівся з місцевими керівниками силових структур, але не зміг отримати від них відповіді, чому такий злочин розслідує поліція, а не прокуратура. Думаю, справу вирішили «спустити на гальмах». Ми не дозволимо цього, будемо виступати у парламенті, стукати у всі двері в Києві. Якщо є інші задокументовані факти зловживань, готовий надати свою підтримку, — запевнив Віталій Купрій.
Об’єднуватись, щоб захищати інтереси людей
Обурені діяльністю обласного управління Держгеокадастру і волинські землевпорядники. Тому й об’єдналися в громадську організацію. Як розповів її голова Валентин Колодинський, свавілля чиновників уже несила терпіти. У жовтні — листопаді минулого року на Волині анулювали землевпорядні сертифікати багатьом його колегам, і причини цього не завжди виправдані, не зрозумілі. Упереджене ставлення відчув і на собі як директор приватної фірми, що вже працює 19 років. На зборах члени асоціації висловили недовіру керівництву управління Держгеокадастру, засудили незаконні дії щодо державного нагляду, проведення експертиз.
— Нас обурює монополізація ринку послуг у сфері землеустрою, лобіювання інтересів таких організацій, як ТзОВ «Західземлепроект», «Сомгіз», «Азимут-плюс» та інших підприємств, зареєстрованих у Львівській області. Відомо, що власником «Західземлепроекту» був пан Поляков, нинішній заступник начальника управління Держгеокадастру, — висловила думку колег заступник голови Асоціації землевпорядників Світлана Шеремета.
З уболіванням говорила про корупційні схеми і дерибан землі сільський голова із Журавичів Ківерцівського району Алла Гонтар. Ще у 2013 році на території цієї сільської ради 74 місцеві жителі отримали по два гектари поля. При цьому один масив — це торфовище. Людям запропонували за одну тисячу гривень здати свої паї в оренду. Внаслідок махінацій людська земля була продана. Тепер вона належить підприємству з іноземними інвестиціями, бенефіціар його — жителька Кіпру. Очільниця громади не сидить, склавши руки, робить усе, щоб відстояти інтереси односельчан, однак за нинішніх умов це нелегко.
Народний депутат Віталій Купрій порадив, щоб люди, яких використали у корупційних схемах, подавали позови про порушення їхніх прав, пообіцяв підтримку у нерівній боротьбі за справедливість.
— Володіти землею повинні ті, хто на ній працює, живе. Але сьогодні отримати право власності чи договір оренди настільки важко, що пройти цей шлях простій людині часто не під силу. Розпоряджатися угіддями поза межами населених пунктів повинні громади, але відповідні законопроекти припадають пилом у Верховній Раді. Без нормальної законодавчої бази ці питання вирішити неможливо, — вважає помічник народного депутата Ірини Констанкевич, депутат Камінь–Каширської районної ради («УКРОП») Світлана Сидорук.
На необхідності внесення змін до Закону про землеустрій, прийнятті законів про консолідацію земель, про надання об’єднаним територіальним громадам повноважень з управління землею за межами населених пунктів наголошував під час конференції і доктор економічних наук Анатолій Шворак. Поки цього не зроблено, необхідно спільно дбати, щоб те, що належало нашим дідам–прадідам, не стало власністю грошовитих зайд.
