У Володимирі-Волинському мироточить ікона Божої Матері

Галина КОВАЛЮК

— Є спомин, що подарував цю ікону Мстиславовому собору архієпископ Вассіан ще в 1494 році. Вона старовинна й шанована, тому завжди священиків притягувала до себе, як і Почаївська. Зокрема, у Великий піст напередодні п’ятої суботи в п’ятницю ввечері біля неї читали акафіст Божій Матері, — розповідає отець Олексій.
— Хто й коли виявив чудо мироточення ікони?

Святі ікони нагадують, що нам треба приклонитися до них, аби набратися благодаті Божої.

— Після раннього богослужіння 23 серпня це зауважила одна із сестриць. Із лика Божої Матері стікало миро та появлялися нові краплі. Відтоді біля ікони звершуємо молебні та читаємо акафіст. Новина швидко поширилася за межі Волинської області. Упродовж першого тижня був особливий наплив відвідувачів. Коли на іконі набиралося багато мира, ми його знімали, добавляли до церковного та помазували вірян.
— Як у Церкві пояснюють це явлення?
— Трактують по–різному. Думаю, це — милість Божа і свідчення того, що Божа Матір нас не забула. Ми зараз переживаємо політичну, економічну, соціальну та духовну скруту, і серця людей очерствіли й наповнилися жорстокістю. Ми забуваємо про любов до Бога, любов до ближнього. Святі ікони та мощі святих нагадують, що нам треба приклонитися до них, аби набратися благодаті Божої. Якщо її нам не дасть Бог, то ми духовно не піднімемося. Зараз ми потребуємо саме такого зцілення, тому що орієнтуємося на матеріальне. Тож маємо змінити орієнтири, іти в храм і, прикладаючись до святинь, молитися за себе, за рідних і за Україну. Залежно від того, з чим йдемо у храм — чи завжди з чистими помислами й вірою, молитвою і надією, Божа Матір одних навертає до віри, веде до істини, інших — застерігає, підтримує, комусь — допомагає. Читаємо у Святому Письмі: «Просіть — і дасться вам».
— Отче Олексію, чи зафіксовані в літописі древнього собору Успіння Пресвятої Богородиці і усипальниці князів подібні випадки мироточення ікон?
Є свідчення про зцілення, зокрема від ікони Почаївської Божої Матері. Навіть у наш час. Наприклад, учителька з Нововолинська, яка не могла ходити, позбулася важкої хвороби ніг і покинула милиці. Свято-Успенський кафедральний собор пережив за свою історію чимало радісних і неприємних подій, пам’ятає і розквіт, і занепад. Його святині, намолені багатьма поколіннями, віють духом історії та сили віри. Ми маємо бути вдячними й достойними, щоб не опорочити пам'ять предків і зберегти те, що маємо. А Божа Матір мироточенням ікони закликає, щоб ми не спали у вірі й не жили сьогоднішнім днем, а стали духовними воїнами.

Мироточивий Володимирський братський образ Божої Матері.

Загальний вигляд Свято-Успенського кафедрального собору.

Протоієрей отець Олексій Никитюк, ректор Володимир-Волинського регентського духовного училища, який служить в соборі майже 22 роки