«Доступні ліки»: чому принцип «дають — бери» не спрацьовує?

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

-Цього року в Україні на реалізацію програми «Доступні ліки» виділили загалом 700 міль-йонів гривень. Волині з них перепало всього 13 мільйонів. Можливо, через побоювання, що грошей до кінця року не вистачить, хворих не особливо й агітують звертатися за безкоштовними препаратами?

З коштами ситуація нормальна. На кінець серпня в області відшкодовано аптекам в обмін на понад 152 тисячі рецептів майже 6 мільйонів гривень.

— Про цю програму багато говорили й писали, докладна інформація про реєстр ліків і перелік аптек, які їх відпускають (таких у нас в області 111), розміщена на сайтах обласного управління охорони здоров’я і нашого міністерства. І з коштами ситуація нормальна. На кінець серпня в області відшкодовано аптекам в обмін на понад 152 тисячі рецептів майже 6 мільйонів гривень. Ми не ставимо завдання за будь-яку ціну перевиконати план», бо мало користі з того, що лікар нав’яже пацієнту таблетки й вони лежатимуть у шухляді. Я згоден, що програмою «Доступні ліки» на сьогодні скористалися не всі хворі, які їх потребують. Хтось звик приймати препарати, яких нема у реєстрі, і не хоче міняти перевірені ліки на інші. Хтось каже, що їздити до амбулаторії за рецептом, а потім у райцентр — до аптеки, клопітно і не вигідно, мовляв, витрати на дорогу більші, аніж економія. Але є багато й тих, хто банально легковажить.
— Миколо Миколайовичу, кілька років тому в Україні вже бралися безкоштовно забезпечувати ліками хворих із артеріальною гіпертензією. Крім того, в області реалізовується програма «Волинькард», діє програма Світового банку, спрямована на поліпшення допомоги хворим із серцево-судинними недугами. Які уроки винесли, яких результатів досягнуто?
— Поки що рано говорити про результати. Об’єктивну картину побачимо після впровадження з наступного року електронного реєстру хворих. Зараз за кошти Світового банку триває процес комп’ютеризації, розроблено відповідний програмний продукт, навчаємо лікарів і медперсонал. Будуть точніші дані, зможемо глибше проаналізувати ситуацію, оцінити ефективність лікування. На сьогоднішній день в області офіційно зареєстровано понад 180 тисяч осіб з діагнозом «артеріальна гіпертензія», щороку його ставлять 14—15 тисячам волинян. І головний урок, який мають засвоїти і лікарі, й пацієнти: без активної профілактики серцево-судинних захворювань поліпшити ситуацію неможливо.
— Вважаєте, що недопрацьовують сімейні лікарі?
— Не їхня вина, що на прийом пацієнта на первинному рівні досі відводилося 12 хвилин. Хіба можна за такий час вислухати, обстежити хворого, зробити відповідні записи у картку, дати рекомендації?
— А тепер ще й черги під дверима збільшилися, доводиться вручну виписувати, а то й переписувати рецепти. Чи багато нарікань від пацієнтів надходить із цього приводу на гарячу лінію управління?
— Скарг істотно не побільшало. Звісно, і лікар може припуститися помилки, і розбіжності трапляються між тим, що у реєстрі значиться, і що є в аптеці. Буває, виробник змінює фасування, і людині треба йти за новим рецептом. А іноді необхідного препарату в аптеці нема, бо у фармпідприємств виникають свої проблеми. Але у більшості випадків лікарі спільно із пацієнтами знаходять вихід.
— Дехто каже: «Так, я маю високий тиск, але мені це не шкодить». Списують усе на «особливості організму»: мовляв, для когось і 160 на 100 — це норма.
— А потім приходять до лікарів уже із важкими ускладненнями. Я щоденно з такими хворими стикаюся, працюючи в обласній клінічній лікарні. Пояснюють, що лікувалися народними методами, травами. Але якщо вам поставили діагноз «артеріальна гіпертензія», це означає, що вже вражені органи-«мішені»: серце, судини, очі, головний мозок. І коли призначають ліки — їх треба приймати постійно упродовж усього життя, навіть якщо здається, що все нормалізувалося. Робитимете перерви — згодом будете скаржитися, що тиск «стрибає». Зрозуміло, показники артеріального тиску не є сталими, шаблонними. Якщо вони вищі за 140 на 90 і коригувати їх дієтою, відмовою від шкідливих звичок не вдається, єдиний порятунок — правильно підібрані препарати.
— Запропонований реєстр «доступних ліків» критикують і лікарі, й пацієнти, цитуючи прислів'я «На тобі, небоже, — що мені не гоже»…
На жаль, наша держава не така багата, щоб забезпечити хворих виключно оригінальними, комбінованими, дороговартісними імпортними препаратами. Але не так давно оновлено реєстр ліків, до нього тепер включено 199 назв (було 157), окрім вітчизняних, серед виробників — країни ЄС, Індія, Ізраїль. Кожному пацієнту потрібно індивідуально призначати той чи інший засіб, розраховувати дозування. Звичайно, багато залежить від професіоналізму лікарів, але не менш важливо, щоб і пацієнти були налаштовані на позитивні результати лікування.