«Тепер я зможу молитися рідною мовою»
Минулого понеділка, в день Усікновення голови Йоана Хрестителя, в селі Замшани Ратнівського району відбулось урочисте відкриття і освячення храму Архістратига Михаїла Ратнівського деканату УПЦ Київського патріархату
Іван КАПІТУЛА
Замшанівці виявили бажання мати українську церкву. Ініціаторами цього стали місцеві патріоти Віталій Михалевич та Борис Сахнюк. Їхню ідею підтримали Катерина і Михайло Лойки, Іван Мостепанюк, Микола Трохимович, Василь Пшонюк, Володимир Михалевич, Анатолій Михалевич, лісничий Михайло Михалевич, підприємець Василь Палій, Степан Михалевич та інші. Для реєстрації парафії Київського патріархату швидко зібрали понад 70 підписів.
Митрополит Михаїл вручив голові Ратнівської райспоживспілки Володимиру Бохонюку медаль «За жертовність і любов до України».
За словами голови парафіяльної ради храму Віталія Михалевича, працювали всі гуртом: і чоловіки і жінки, — аби прискорити перебудову добротного цегляного приміщення магазину, який передав під церкву голова райспоживспілки Володимир Бохонюк. Першим настоятелем Свято–Михайлівського храму (до речі, таку ж назву має і нині діюча у селі церква Московського патріархату) став отець Микола Гамера, котрий деякий час служив у Велимчі.
У день відкриття до храму прийшло багато людей. Ось жінка старшого віку. Назвалася Мотроною Пилипівною.
— Мені більше 80 років, — каже після знайомства. — Живу на хуторі, за три кілометри звідси. Одинока. Я давно визначилась, у яку церкву ходити. Чекала моменту. І ось цей час настав. Тепер я зможу молитися Богу рідною українською мовою…
На свято прибули віряни не лише з Ратного, а й із сусідніх сіл, із Ковеля, Луцька. Цікавим співбесідником виявився Анатолій Михалевич. Він — із Дніпра. А родом із Замшан. У післявоєнні роки його батько служив у тутешній церкві. Спочатку був дияконом, а потім став священиком. Але невдовзі виїхав служити в Архангельську область, бо місцева влада до священиків ставилася вкрай негативно. Переслідувала їх, принижувала.
— Тут батьківська хата. Тут живуть син з невісткою. І я теж вирішив найближчим часом повернутися додому. Тут так гарно й мило. Дуже хочу співати в церковному хорі та молитися рідною мовою, — з гордістю ділився думками чоловік.
Анатолій Михалевич приїхав у Замшани півтора місяця тому. І увесь цей час допомагав у підготовці храму до відкриття. Прибув він і на урочистість.
Варто зазначити, що парафіяни і гості йшли до храму не з порожніми руками. Уродженець Велимча Володимир Вакуліч подарував церкві Євангеліє українською мовою. Головний лікар району, депутат обласної ради Михайло Бегаль, головний архітектор району Іван Шнит, підприємець Надія Дячук пожертвували кошти. Надія Михалевич і Катерина Лойко подарували вишиті рушники (а прикрасили приміщення аж вісім таких чудових творінь людських рук).
На святкове дійство з нагоди відкриття храму прибув до Замшан митрополит Луцький і Волинський Української православної церкви Київського патріархату Михаїл. У змістовній проповіді архієрей зауважив, що
сьогодні ми радіємо, адже Господь сподобив нас духовно дозріти і усвідомити себе православними християнами, які прагнуть молитися зрозумілою мовою — рідною українською. Із владикою служили дванадцять священиків.
Митрополит Михаїл вручив голові Ратнівської райспоживспілки Володимиру Бохонюку медаль «За жертовність і любов до України». Урочисту атмосферу протягом усього свята створював задушевний спів церковного хору Свято–Іллінського собору УПЦ Київського патріархату, що в Ратному, яким ось уже 21–й рік керує Галина Грабовська.
Владику Михаїла зустрічає хлібом-сіллю голова парафіяльної ради Віталій Михалевич.
Пан Бохонюк передав під церкву ось це приміщення магазину.
